До мене, як до депутата Львівської міської ради постійно звертаються мешканці Львова зі скаргами на велику кількість жебраків, зокрема, представників ромської національності в центральній частині міста.

Згадані категорії громадян шумлять, тероризують і ображають перехожих львів’ян та туристів, в брутальній формі просять милостиню, гуртуючись великими групами, тощо. Слід зауважити, що вказана проблема не лише створює негативний імідж Львову з точки зору розвитку туризму та відпочинку, але й відлякує гостей міста.

Депутати від УДАРу уже звертались минулого року з аналогічними вимогами, однак, належної реакції влади та правоохоронних органів, відповідно і жодного результату громада Львова так і не дочекалась. Зараз, у зв’язку з потеплінням, діяльність жебраків в центральній частині Львова знову активізовується. Через напружену ситуацію на Сході Україні, тотальне падіння рівня доходів населення, очікується, що цього року жебраків у нашому місті буде не менше, аніж минулого. Тому цю проблему потрібно вирішувати, щоб не перетворити це явище у негативну візитівку нашого міста.

Користуючись певною лояльністю, чи гуманністю влади, ті, хто просять милостині на вулицях міста, зокрема, й особи ромської національності відверто зловживають терпимістю та гостинністю львів’ян.

Можливим рішенням цієї проблеми може стати збільшення нарядів працівників міліції, які б патрулювали центральну частину міста.

Враховуючи наведене, відповідно до ст.ст. 13, 21 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” ст. 49 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”,Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», прошу вжити усіх можливих заходів з метою усунення та запобігання протиправної поведінки жебраків, зокрема, представників ромського населення у місті Львові, а особливо – у центральній його частині. Про результати вжитих заходів прошу повідомити мене у термін, визначений чинним законодавством України.

Крачковський Анатолій Володимирович

У міжнародній класифікації аеропортів за кодами міжнародної організації цивільної авіації ІКАО радянський префікс «U» використовується для позначення аеропортів Росії та країн колишнього СРСР, крім Естонії (ЕЕ), Латвії (ЕV), Литви (EY) і Молдови ( LU). Для України таким кодом є UKLL.

Більше того, у міжнародній класифікації кодів об»єктів, що мають значення для індустрії пасажирських авіаперевезень Міжнародної асоціації повітряного транспорту ІАТА, для позначення аеропортів конкретних міст України використовуються російські транслітерації міст. Зокрема, це стосується Львова, Скнилівський аеропорт позначається літерами LWO (від «Львов»).

З огляду на те, що СРСР вже давно не існує, а написання назви нашого міста українською мовою передбачає інші три перші літери, ніж ті, що вживаються у системі кодів Міжнародної асоціації повітряного транспорту ІАТА, пропоную Львівській міській раді звернутись до Кабінету Міністрів України з проханням ввійти з пропозиціями до Міжнародної організації цивільної авіації ІКАО та Міжнародної асоціації повітряного транспорту ІАТА про присвоєння Україні й аеропорту Львова інших кодів, ніж ті, що використовуються, починаючи з радянського періоду.    

Парсаданян Ерік Ашотович

Завдяки активній позиції громади вдалося припинити зазіхання корупціонерів та горе-підприємців на землі Снопківського парку

Під час сесії Львівської міської ради, що відбулась 15 травня 2014 року, депутати затвердили ухвалу щодо визначення чітких меж парку «Снопківський».

Як розповів депутат ЛМР мажоритарного округу №21 Василь Горон, недобросовісні підприємці намагалися відчужити земельні ділянки Парку «Снопківський» під комерційну та приватну забудову. Протистояння громади та цих горе-підприємців, за спинами яких можна прослідкувати злочинну діяльність представників команди міського голови Садового та керівництва найбільшої фракції у Львівській міськраді, тривало три роки.

Парк «Снопківський» являється природно-заповідним фондом, хоча процес затвердження його чітких меж, не було завершено, відповідно до чинного законодавства. 1981-го року межі парку були затверджені тільки Львівським обласним виконавчим комітетом, проте цю процедуру не було доведено до кінця, що дозволяло чиновникам відчужувати земельні ділянки під забудову. Особливо це явище поширилося за мера міста Андрія Садового. Чиновники міськради створювали різного роду маніпуляції: відмивали великі суми коштів на благоустрій та прибирання парку (насправді це робила місцева громада) та завдяки корупційним схемам заробляли на відчуженні земельних ділянок під комерційну та приватну забудову. «Цією ухвалою нам вдалося збільшити межі парку «Снопківський», окреслити їх чітко, врахувавши зелені насадження, що, у свою чергу, не дозволить розкрадати землі природо-заповідного фонду міста Львова», – каже Василь Горон.

Наступний крок, який необхідно зробити, аби остаточно затвердити збільшення меж Парку «Снопківський», буде затвердження Львівською міськрадою відповідного технічного документу та аналогічне результативне голосування на сесії Львівської обласної ради.

         Недосконале законодавство залишає мешканців гуртожитків кріпаками

У Львові на початку цієї каденції Львівської міської ради нараховувалось 42 гуртожитки різних форм власності. З року в рік депутат Львівської міськради Василь Горон спільно з громадськими та профспілковими діячами напрацювали чіткий механізм щодо їх прийняття у комунальну власність міста Львова та отримання їх мешканцями права на приватизацію власних помешкань.

Упродовж останніх чотирьох з половиною років вдалося прийняти у комунальну власність міста практично всі гуртожитки, балансоутримувачами яких були державні підприємства. Проте залишилися дев'ять найпроблемніших, що належать приватним фірмам. За словами Василя Горона, ситуацію неймовірно складно виправити без внесення необхідних змін у законодавство, адже недобросовісні власники використовують нинішні норми закону, спекулюючи довкола теми матеріальної компенсації від держави або місцевих рад. Також вагомою причиною зупинки процесу передачі гуртожитків на баланс міської громади є відвертий саботаж з боку керівництва приватних підприємств-власників гуртожитків.

Зокрема, у Львові яскравим прикладом гальмування цього процесу є ситуація довкола гуртожитку, що на вул. Кримській, 26А, де недобросовісний власник подав до суду, оскаржуючи ухвалу Львівської міськради щодо прийняття у комунальну власність цілісного майнового комплексу у статусі «гуртожиток» та надання дозволу на приватизацію його житлових та нежитлових (допоміжних) приміщень. Окремо варто наголосити на ситуації, що склалась довкола трьох гуртожитків, які колись належали нині вже зруйнованому Львівському автобусному заводу. Після прихватизації заводу, вочевидь маючи попередньо план знищення цільного майнового комплексу та виробничих потужностей, горе-власник за кілька днів до банкрутства перереєстрував ці три гуртожитки на фірму «Львівавтокомплектація». Відповідно, такий крок приватника дозволив зробити мешканців гуртожитків безправними наймачами помешкань. Подібна історія з багатостраждальним гуртожитком, що на вул. Білоцерківська, 10. Після втручання Василя Горона вдалося змусити керівництво лампового заводу «Іскра» (юридичний власник гуртожитку на вул. Білоцерківська, 10) провести належну реєстрацію всіх мешканців, однак тут розгорівся ще один конфлікт. Керівництво лампового заводу вирішило перекласти свої витрати на плечі мешканців цього гуртожитку, максимально збільшивши комунальні тарифи. Найгірше те, що через відсутність чітких норм у законодавстві, ці конфлікти «сповзають» в затяжні судові тяганини, які, ясна річ, не сприяють процесу прийняття цих майнових комплексів у власність територіальної громади.

Розуміючи, що на місцевому рівні вплинути на відповідну ситуацію не має можливості, Василь Горон розпочав активну діяльність в парламенті України. Шляхом перемовин з народними депутатами та через тиск мешканців гуртожитків вдалося змусити Верховну Раду ухвалити Закон України «Про Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012 – 2015 роки». На жаль, ця програма охоплює лише гуртожитки державної форми власності та чітко визначає необхідність співфінансування з місцевого бюджету у розмірі 50% від суми, необхідної для передачі гуртожитку в комунальну власність. І на превелике розчарування, перешкодою для її реалізації в загальноукраїнському масштабі є хронічна відсутність бажання влади (незалежно від партійних кольорів) виділити кошти, передбачені цим законом. Слід зазначити, що Василь Горон спільно з колегами неодноразово зверталися до центральних органів влади з вимогою якнайшвидше затвердити державну програму без визначення частки фінансування, однак ця пропозиція не була врахована.

Беручи до уваги механізм фінансування передачі гуртожитків, передбачений Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012–2015 роки, місто для отримання частки коштів з держбюджету мало затвердити відповідну місцеву Програму передачі гуртожитків. Минулоріч Василь Горон надав необхідний проект вищезгаданої місцевої програми відповідним виконавчим органам Львівської міської ради для візування та, згідно з процедурою, направлення до депутатського корпусу для затвердження. Однак, попри результативне голосування на сесії міськради через зміни законодавства та положення, прописані в державній програмі, проект місцевої програми запотребував доопрацювання.

Аби привернути увагу суспільства до порушень конституційних прав мешканців гуртожитків на житло низка громадських та профспілкових організацій ініціювала під стінами Верховної ради України велелюдний пікет. Головною вимогою учасників акції було негайно включити у порядок денний сесії парламенту та підтримати зміни до пункту 3 розділу VIII Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Як розповів Василь Горон, зміни до законодавства мають на меті не тільки продовження мораторію на відчуження гуртожитків, окрім передачі у власність територіальних громад, але й врахування рекомендацій парламентських слухань на тему: «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків: проблеми та шляхи їх вирішення», що відбулися 21 травня 2014 року. «Байдужість та цинічне ставлення народних обранців до цієї нагальної проблеми мешканців, які проживають у 761 гуртожитку державної власності та 654 гуртожитках приватної власності, змусило нас вийти під стіни Верховної ради та відстоювати їх законне право мати власне помешкання, власний дах над головою», – каже Василь Горон.

У свою чергу голова профспілки «Захист прав» Володимир Федерлян звернув увагу та той факт, що деякі високопосадові особи в Адміністрації Президента безпосередньо зацікавлені у неприйнятті вищезгаданих законів. За неофіційною інформацією, близько 200 народних депутатів України попереднього скликання ВРУ так чи інакше мали у власності гуртожитки. Тобто новітнє кріпацтво мешканців гуртожитків знаходилося у ранзі державної політики. «Складається враження, що наша владна еліта не розуміє, що зумисне затягування з голосуванням та підписанням цих законів створює умови для загострення соціальної напруги», – каже Василь Горон. Щоби вплинути на нормотворчість у питаннях гуртожитків Василь Горон та Володимир Федерлян долучилися до роботи Робочої групи при Комітеті Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства з питань вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків з метою підготовки на базі існуючих проектів одного узгодженого законопроекту. В межах цієї робочої групи на основі позитивного досвіду м. Львова у прийнятті гуртожитків у комунальну власність їм вдалося створити єдиний цілісний законопроект, який обіцяли внести в порядок денний Верховної Ради України уже у травні-червні 2015 року.

За словами депутата, у нинішньому парламенті залишаються сили, які не зацікавлені у знищенні «кріпосного ладу» в гуртожитках і які намагаються заблокувати прийняття цього закону. Депутат переконаний, що якщо у влади відсутнє бажання вирішити нагальні соціальні проблеми, такі як гуртожитки, то це означає, що ці люди не мають морального права керувати державою. «В разі продовження нехтування законними вимогами мешканців гуртожитків, зумисному затягуванні в прийнятті вищезазначених законів, ми залишаємо за собою право на більш радикальні методи захисту конституційних прав тих, хто має право на довгоочікуване житло», – заявив Василь Горон.

             Невдовзі на Сихові запрацюють два дитсадки

Однією із основних причин перевантаженості груп у дошкільних навчальних закладах міста Львова є те, що частина приміщень, в яких раніше функціонували дитсадки, сьогодні перебувають в оренді. Яскравим підтвердженням цих слів є приміщення колишнього дитячого садка площею 1205,2 кв. м. по вул. Дністерській, 25, яке знаходилося в оренді ТзОВ «Доля».

Як розповів депутат Львівської міськради Василь Горон, епопея з відновлення роботи дитсадку за цією адресою, розпочалася ще у 2011 році, коли до нього, як до депутата-мажоритарника, звернулися мешканці суміжних з дитячим садочком будинків з проханням відновити діяльність ДНЗ. Розуміючи, що це завдання не з простих і що доведеться докласти чималих зусиль, щоб повернути будівлі цільове призначення, Василь Горон сподівався на співпрацю з чиновниками виконавчих органів Львівської міської ради. Проте, на особисті звернення до міського голови Андрія Садового щодо вжиття заходів для припинення договору оренди і надання орендодавцю, підприємству ТзОВ "Доля", іншого приміщення для ведення своєї діяльності, у відповідь отримував порожні обіцянки і банальні відписки. Адже коли необхідно було переукласти договір оренди, міський очільник як і начальник управління комунальної власності Андрій Климкович, або умисно, або ж з недбалості, понад місяць відкладали документи у довгий ящик. Оскільки договір оренди не був переукладений, то цими діями, а точніше повною бездіяльністю, скористався директор ТзОВ "Доля", подавши до суду позов з проханням визнати договір укладеним на умовах первинного, що датований 2002 роком. Судову тяганину це підприємство виграло і згідно із рішенням Господарського суду Львівської області управління комунального майна зобов’язали продовжити підприємству термін оренди цього приміщення до 18 квітня 2022 року.

Незрозумілим залишається і той факт, що прокуратура, порушивши за зверненням депутата кримінальну справу про бездіяльність посадових осіб Львівської міської ради, згодом сама її і закрила. У відповідь на численні депутатські звернення щодо заміни орендованих приміщень колишнього дошкільного навчального закладу та відновлення діяльності ДНЗ чиновники повідомляли, що «відсутні вільні рівноцінні приміщення, необхідні для здійснення статутної діяльності ТзОВ «Доля». «Такі відписки я отримував впродовж двох з половиною років. Довелося стати ініціатором безлічі зустрічей з директором ТзОВ «Доля» та чиновниками міськради, аби випрацювати механізм вивільнення цього приміщення та знайти рівноцінну заміну», – каже Василь Горон.

Ще 24 листопада 2014 року з ініціативи депутата у приміщенні актової зали ЛКП «Дністер» відбулися слухання, метою яких було ознайомлення громади зі станом справ навколо відновлення ДНЗ №97, що знаходився на вул. Дністерська, 25. В результаті жвавого діалогу мешканці підтримали пропозицію депутата зобов’язати на черговому засіданні комісії комунального майна та власності невідкладно прийняти необхідне рішення про надання орендареві іншого, вже попередньо погодженого, приміщення на вулиці Дністерській, 16 (частина будівлі, де розташоване ЛКП "Дністер") з подальшим правом його викупу та підготувати ухвалу на чергове засідання ЛМР. Також Василь Горон запропонував спрямувати кошти, які будуть отримані з продажу цього приміщення, на відновлення дошкільного навчального закладу №97.

Тоді 29 січня 2015 року під час сесії Львівської міськради депутати погодили рішення про надання ТзОВ «Доля» альтернативного приміщення, що знаходиться на вулиці Дністерській, 16. «Відновлення відповідного дитсадочка тепер впирається в бюрократичні та технічні моменти – розробку проектно-кошторисної документації та виділення необхідних фінансів на виконання ремонтних робіт. Проте при найгіршому з варіантів розвитку подій цей дитсадок запрацює з осені 2016 року», – каже Василь Горон.

Також окремим депутатським запитом депутат звернув увагу на ситуацію довкола колишнього ДНЗ №17, що на вул. Зубрівська, 9. Громадяни наголошують, що після вивільнення вказаного приміщення орендарями, у ДНЗ відбуваються крадіжки комунальної власності, руйнується покрівля, стіни та вікна. Окрім цього, мешканців прилеглих будинків турбує те, що територія поблизу дитячого навчального закладу є місцем концентрації наркоманів та інших антисоціальних елементів.

Зважаючи на актуальність проблеми, забезпеченості дітей місцями в дошкільних навчальних закладах Львова, а також з метою економії коштів міського бюджету депутат звернувся з вимогою до Андрія Садового невідкладно вжити необхідних заходів для забезпечення охорони комунального майна та прилеглої території ДНЗ № 17, що по вул. Зубрівська, 9 та відновлення функціонування садочку. Окрім цього, Василь Горон ініціював результативне голосування за виділення з бюджету розвитку м. Львова окремої стрічки, яка передбачає кошти для відновлення діяльності цього садочка.

Завдяки Василю Горону на вулицях Зеленій, Свидницького, Радість та Вигін відновлено належне електропостачання

Впродовж десяти років мешканці вулиць Зелена, Свидницького, Радість та Вигін потерпали від неякісного постачання електроенергії. Тільки після безпосереднього втручання депутата чиновники були змушені вирішити цю проблему.

Мешканці скаржилися, що без додаткового стабілізатора напруги не працювали побутові електроприлади: пральні машини, мікрохвильові печі, телевізори та комп'ютери, а пізно ввечері електролампи заледве жевріли. На всі звернення до району електричних мереж (РЕМ) та обленерго містяни отримували відповідь, що лінія стара, коштів на модернізацію немає, слід економити електроенергію, обмежувати споживання тощо.

Після дзвінків на гарячу лінію міста приїздили чиновники з мерії та спеціалісти з РЕМу, і, щоби показати безпідставність законних вимог про якісне постачання електроенергії, штучно підіймали напругу до 240–250 В. Упродовж цього часу з ладу виходили електроприлади, а через годину в мережі знову було 150–160 В.

За словами депутата, тільки після його особистого наполягання та втручання чиновники таки знайшли фінансові й технічні можливості розділити існуючі лінії на дві окремі, а також виготовити технічну документацію, придбати необхідні матеріали та провести їх монтаж.

           На Сихові вдалося значно покращити стан міжквартальних доріг та хідників

У Сихівському районі Львова, у межах вулиць Дністерська, Білоцерківська та Орлина, в листопаді 2014 року завершились масштабні ремонтні роботи міжквартальних доріг та пішохідних хідників.

Як повідомив депутат Львівської міськради Василь Горон, до нього з колективною заявою звернулися мешканці вулиці Білоцерківська з проханням посприяти у ремонті дорожнього покриття їхньої вулиці та пішохідного хідника, що розташований паралельно із вулицею Білоцерківська поруч з будинком № 13 по вул. Дністерська та № 1 по вул. Білоцерківська, на ділянці від вулиці Дністерська до вулиці Дунайська.

"Доклавши чималих зусиль, все ж таки вдалося пролобіювати надання необхідних коштів на ремонт цих об'єктів", – розповів Василь Горон.

Впродовж осені 2014 року вдалося відновити дорожнє покриття та тротуар на вул. Білоцерківська на відтинку від перехрестя Дністерська – Білоцерківська до будинку № 10. Окрім цього, було відновлено асфальтне покриття по вул. Орлина (від будинку № 10 по Білоцерківській до будинку №8-а по вулиці Орлина), освітлити ділянку дороги та відновити пішохідний хідник по вул. Білоцерківська (від будинку № 32 по Дунайській до будинку № 10 по Білоцерківській) та привести до належного стану оголовок каналізаційного колодязя на цій же вулиці.

Окрім цього, з колективною заявою до Василя Горона звернулися мешканці вулиць Дністерська та Липова Алея з проханням посприяти у відновленні дорожнього покриття частини внутрішньоквартальної дороги, що пролягає безпосередньо від вулиці Зелена і далі поруч з будинками по вул. Дністерська, 2, 4, 6, 8, Зелена, 140, Меблярска, 18, Липова Алея, 5Б. Також поблизу будинків №5-б по вул. Липова Алея та №18 по вул. Меблярська облаштовано площу для паркування автомобілів.

Весною 2015-го року також були завершені роботи з ремонту проїжджої частини на вулицях Пирогівці та Зеленій (від вул. Липова Алея до кільця з вул. Луганською). Паралельно тривали роботи з ремонту тротуарів на вул. Дунайській, 32 та вул. Пимоненка, 15-а.

         У межах мажоритарного округу №21 за сприяння Василя Горона:

• виконано ремонт сходового майданчика сьомого під’їзду житлового будинку, що на вул. Зелена, 130;
• виконані роботи з формування крон дерев та зрізання сухостою на вул. Дністерська та вул. Орлина, 8-а;
• влаштовано нову мережу зовнішнього освітлення прибудинкової території та дитячого майданчика за адресою вул. Орлина, 8-а;
• відремонтовано проїжджу частину на вул. Дністерська – вул. Липова Алея та влаштовано пішохідний хідник на вул. Білоцерківська;
• після пожежі проведено капітальний ремонт другого під’їзду житлового будинку, що на вул. Дністерська, 3;
• встановлено енергозберігаючі вікна на сходовому майданчику третього під'їзду буд. 32, що на вул. Дунайській та у першому під'їзді житлового будинку на вул. Липова Алея, 5-а;
• відновлено постачання гарячої води в буд. № 17, що на вул. Зубрівська;
• розділено електропостачання вул. Зелена на дві лінії, що дозволило значно покращити рівень напруги в мережі;
• присвоєно окремий номера «20-а» частині будівлі, яка передана у комунальну власність як гуртожиток на вул. Ярошенка, 20 (1-й під’їзд);
• облаштовано часткову відмостку будинку №4 по вул. Дністерська;
• зроблено криту зупинку для електротранспорту та маршрутного таксі на вул. Зелена, 130

Горон Василь Васильович

Зі Львова   для бійців  батальйону "Січ" передали автомобіль Nissan для патрулювання території та доставки до місця призначення медикаментів. Про це повідомив депутат Львівської міської ради від ВО "Свобода" Євген Білінський.
"Автомобіль 2004 року випуску технічно добре підготовлений і швидко може пересувається по пересічній місцевості. Одна з основних функцій автомобіля – це патрулювання території. Всередині транспорт обладнаний додатковими опціями – відеореєстратором, рацією і сучасним навігатором", – зауважив Євген Білінський.
Також депутат повідомив, що автомобіль не бронювали, бо це значно погіршило б його технічні характеристики. "Коли ми обладнуємо транспорт бронею, він набирає у вазі 500–600 кг. Такий автомобіль у зоні проведення бойових дій може витримати навантаження до місяця, а після того просто розсипається, оскільки стандартна ходова частина автомобілів не розрахована на надлишкову вагу", – пояснив депутат ЛМР.
Також  депутат висловив величезну подяку від представників громадського об'єднання "Перша мотосотня "Галичина" усім працівникам, які допомогли чималими коштами при купівлі цього автомобіля.
"Передаємо бійцям на Донбас і ліки, і хірургічний та шовний матеріал", – наголосив Євген Білінський.

Білінський Євген Євгенійович

Щодня до волонтерів Центру допомоги сім'ям учасників АТО звертаються рідні бійців із своїми проблемами, які активісти намагаються вирішити. Рідні скаржаться на те, що соціальні служби Львова зовсім не цікавляться їхніми бідами.

За словами координатора Центру Нелі Васюти, часто волонтери змушені роботи ту роботу, за яку соціальні працівники отримують зарплату, а сім'ї АТО нарікають на те, що місцевим чиновникам та соціальним працівникам до них байдуже.

Керівник депутатської групи «Народний Контроль» у Львівській міській раді Валерій Веремчук розповів, що у Львові працюють центри соціальної служби і в середньому у такому одному центрі працює до 15 працівників.

«Саме ці люди повинні постійно спілкуватися із родичами бійців АТО, цікавитись їхніми проблемами і допомагати їх вирішити. За інформацією, яку ми отримуємо від рідних бійців АТО, соціальні працівники чомусь до них не доходять, тому люди йдуть по допомогу до волонтерів», – сказав депутат Львівської міської ради Валерій Веремчук.

За його словами, часто жінки, чоловіки яких воюють на Донбасі, навіть не знають, що у Львові є спеціальні служби, які повинні допомагати їм. «Я поспілкувався із людьми, які добре знайомі із роботою соціальних служб, і вони кажуть, що реєстру сімей бійців АТО у Львові нема, тому соціальні працівники нічого не знають про ці сім'ї, про їхні умови проживання та, скажімо, забезпечення дітей садочками.

«Вони лише мають дані про тих, хто звернувся до ЛМР за пільгами щодо квартплати, але навіть до них соціальні працівники не приходять. Все це речі, якими займаються волонтери, але за це соціальні працівники отримують заробітну плату», – наголосив Валерій Веремчук.

Веремчук Валерій Миколайович

У Львовіз нагоди Дня Європи, відбулася фотовиставка «Обираючи Європу». Її організував «Громадський рух «Народний Контроль». Відтак, поблизу пам’ятника Тарасові Шевченку були розміщені стелажі зі світлинами найяскравіших моментів боротьби українців за європейський вибір в період 2013-2014 років.

Таким способом активісти «Громадського руху «Народний Контроль» прагнули нагадати владі та суспільству, що інтеграція в Європу була головною вимогою Революції Гідності і далі залишається метою для України.

«Акція «Обираючи Європу» – символічна. Ми хочемо нагадати, що шлях України один – це шлях у Європейський Союз. Ми про всі наші потуги та випробування не забуваємо. Усіх закликаємо, на сьогоднішній день як ніколи, гуртуватися попри всі негаразди та негативи. Наша задача – бути разом», – акцентує народний депутат України, лідер «Громадського руху «Народний контроль» Дмитро Добродомов.

Додамо, з нагоди відзначення «Дня Європи» керівник депутатської групи «Народний Контроль» у ЛМР Валерій Веремчук запропонував ухвалу у якій йдеться, що варто запровадити практику використання Прапора Європи під час відзначення Дня Європи на території м. Львова.

«Цією ухвалою ми прагнемо показати нашим європейським партнерам наші європейські прагнення на рівні місцевих громад. Ми хочемо аби львів’яни, які, направду, живуть в європейському місті, відзначали День Європи саме з європейською символікою. Подібні рішення вже прийняли десятки міст України і відомо, що посли європейських країн мають схвальні відгуки про такі ініціативи місцевих громад. Нагадаю, у свій час система прокурорів Пшонки такі рішення громад активно опротестовувала. Репресії були і на Львівщині. Однак, за нашу ухвалу зачепитися прокурорам Пшонки – не вдалося і вона не була опротестована», – закцентував один з лідерів «Громадського руху «Народний контроль» Валерій Веремчук.

Акція «Обираючи Європу» відбулася ще у десятьох областях України, де її організовували осередки «Громадського руху «Народний контроль». Відтак, світлини можна було побачити на головних площах міст Тернополя, Хмельницька, Чернівців, Рівне, Івано-Франківська, Житомира, Луцька, Коломиї, Кіровограда.

Веремчук Валерій Миколайович

У Львові пройшли IISpecialOlympicsOpenGames в п'яти видах спорту: об'єднаний баскетбол, футбол, флорбол, настільний теніс і плавання. Це є унікальні змагання, так як вперше на території України пройшли ігри такого рівня і об'єднали більше 300 молодих атлетів.

Ігри відбулись за програмою Спеціальних Оліміпад для дітей та молоді з вадами розумового розвитку. Участь у змаганнях взяли представники з 15 областей України та п'яти країн Європи (Польща, Литва, Латвія, Естонія, Румунія, Данія).

Як зазначив депутат Львівської міської ради Андріян Гутник:

«Враховуючи тотальний брак коштів, участь спортсменів у міжнародних змаганнях залишається під питанням, адже будь – яке фінансування відсутнє. Попри теперішнє важке становище у країні, ми не перестаємо підтримувати наших спортсменів. Не залишаючись осторонь, забезпечуємо плавців усім необхідним для гідного представлення України на європейській спортивній арені. Можливо ці плавці і мають обмежені можливості, проте вони володіють безмежними здібностями та волею до нових перемог»

Гутник Андріян Юрійович

Аквапарк «Пляж» приймав фінальні змагання першості Львова серед загальноосвітніх шкіл. Визначали переможців і в індивідуальних запливах, і в естафеті, і в команді. За підтримки депутата Львівської міської ради та голови Федерації плавання Львівщини Андріяна Гутника на старт вийшли 15 найсильніших команд міста, аби відстояти спортивну честь своїх шкіл.

У цьому році відбіркові змагання проходили у п’яти районах міста. Таким чином участь у фіналі вибороли команди – призери відбіркових змагань. Серед учасників 2002 року народження і молодших як новачки, так і вже титуловані спортсмени. Діти, які зарекомендували себе на цих змаганнях, мають можливість потрапити і до спортивних шкіл.

«Першість Львова серед шкіл відбувається вже вчетверте і втретє ми приймаємо ці змагання у себе в спортивно – розважальному комплексі. Щиро сподіваюсь, що ми створюємо гідні умови для проведення змагань серед українських спортсменів, виховуючи здорову та сильну молодь. Саме завдяки Вашим зусиллям та повсякденній роботі над собою, завдяки зусиллям тренерів, які не тільки тренують вас, але й частково передають свій власний досвід, Львівська область й надалі виходитиме на вищі сходинки за результатами з плавання в Україні. Всім нам потрібно зараз бути, як ніколи сильними, злагодженими та впевненими в собі. Бажаю усім легкої води та перемоги», – з привітальним словом на урочистому відкритті виступив депутат ЛМР Андріян Гутник.

За результатами змагань почесне I місце посіла команда Львівського навчально-виховного комплексу ім. Василя Симоненка.

Гутник Андріян Юрійович

«Разом зробимо більше» – так називається загальноукраїнська інформаційна кампанія в рамках якої громадський рух «Народний Контроль» прагне залучити до спільної громадської діяльності активних громадян та громадські організації України.

У рамках кампанії за участі активістів «Народного Контролю», зокрема лідера руху, народного депутата України, секретаря парламентського Комітету протидії корупції Дмитра Добродомова в обласних центрах України відбуваються круглі столи за участю місцевих громадських лідерів. Такі зустрічі уже пройшли в Івано-Франківську, Коломиї, Хмельницькому, Тернополі, Луцьку, Рівному, Житомирі, найближчим часом вони відбудуться у Чернівцях та Кіровограді.

Пріоритетними питаннями, які цікавлять громадських активістів у регіонах є децентралізація та боротьба із корупцією. Саме тому, позитивні відгуки мають ініціативи «Народного Контролю» спрямовані на боротьбу з корупцією, головним провідником яких є секретар парламентського Комітету протидії корупції Дмитра Добродомова та заходи спрямовані на контроль за якістю публічних та адміністративних послуг, які місцева влада надає громадянам.

Тим часом, львівська обласна організація «Народного Контролю» подібні круглі столи та зустрічі проводить на Львівщині - вони уже відбулися в Червонограді, Буську, Трускавці, і протягом найближчих тижнів громадські лідери зберуться в більшості райцентрів.

«Бажання місцевих громад контролювати діяльність влади особливо загострилося на тлі Революції гідності та війни з Росією. Ми пропонуємо об’єднати місцеві ініціативи, щоб вони стали системними, прозорими та здійснювалися в правовому полі. Тому ми звертаємося сьогодні до громадських активістів, до волонтерів, до людей, які відстоювали гідність на Майдані, до людей, які мають ідеї, пропозиції аби вони долучалися до громадського руху «Народний Контроль» і ми спільно братися за проблеми, спільно шукали рішення, і спільно змушували владу працювати ефективно», – акцентує керівник львівської обласної організації «Громадського руху «Народний Контроль» Валерій Веремчук.

У самому Львові координатори «Народного Контролю» розпочали роботу у кожному районі міста. До них можна звертатися за допомогою чи то пак консультацією. Їхні контакти можна отримати в інформаційних наметах «Народного Контролю» або ж за телефоном гарячої лінії 0 800 502 945.

Одним з інструментів впливу «Народного Контролю» є телевізійна проект «Гаряча лінія Народного Контролю», яка виходить на 17 регіональних телеканалах України. За останні час понад 8 тис. громадян звернулося до журналістів та активістів «Народного Контролю». Дуже часто саме «Гаряча лінія «Народного контролю» стає для людей останньою інстанцією в боротьбі за справедливість. «Громадський рух «Народний Контроль» конкретними справами та результатами доводить, що спільними зусиллями можна змусити владу працювати чесно.

Веремчук Валерій Миколайович

Днями була підписана угода про співпрацю між Люблінський університетом імені Марії Склодовської-Кюрі та Львівським національним медичним університетом ім. Д. Галицького. Про це повідомив депутат Львівської міської ради, почесний генеральний консул університету ім.Марії Склодовської-Кюрі  Роман Грицевич.

З його слів, ця угода передбачає тісну співпрацю між науковцями та кафедрами двох університетів, написання спільних проектів та в майбутньому можливість отримання фінансування від міжнародних організацій.

«Зараз ми перегортаємо нову сторінку відносин між Україною та Польщею. Думаю, що цей кордон, що є між нами – умовний. Я переконаний, що колись ми будемо разом в Євросоюзі, і цей місточок співробітництва треба будувати вже зараз. Оскільки поляки наші найближчі сусіди, то такі акції дають нам змогу промоції Львова в Польщі, і так само – Любліна в Україні», - підкреслив Роман Грицевич.

Депутат розповів, що співпраця почалась ще у 2013 році під час створення Інформаційного центру Люблінського університету імені Марії Склодовської-Кюрі у Львові.  На думку міського обранця, така співпраця є надзвичайно важливою для України в такий непростий час, адже демонструє  міжнародну підтримку та сприяє налагодженню контактів між науковими колами двох держав.

Нагадаємо, це вже не перша акція співробітництва між Любліном та Львовом. Уже два роки у Львові викладачі з університету ім. Склодовської-Кюрі  проводяться безкоштовні курси з вивчення польської мови у СШ № 30 і СШ №81.

Грицевич Роман Євгенович