×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 125
JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 126
Неможливо завантажити XML-файл

Трибуна депутата

b_250_0_16777215_00_images_stories_deputaty_6_sklykannya_bashchuk1.jpg«Відтепер при підготовці на сесію міської ради проектів ухвал, які стосуються земельних питань, посадовці мають представляти не тільки плани, але й фото фіксацію земельної ділянки,» - говорить ініціатор змін депутат міської ради, член депутатської групи «Народний Контроль» Сергій Бащук. Це, за словами депутата, вимушений крок, який має на меті забезпечити прозорість та унеможливити зловживання при виділенні земель.
Причиною для такого кроку, стало кілька рішень міської ради, в яких вже після їх прийняття виявилося, що інформація, надана чиновниками при підготовці ухвал і справжній стан речей, значно розходяться. Так, на одній з останніх засідань міської ради, депутати виявили, що автостоянки, договір оренди землі під яку чиновники пропонували продовжити, насправді вже не має. Натомість ведеться будівництва житлового будинку, висить паспорт будівництва з дозволами і продаються квартири.
«Таке розходження неприпустиме і свідчить або про вкрай погану підготовку питань – коли відповідальні чиновники навіть не знають, що насправді. Не хочу вірити, що мова про свідому маніпуляцію. В будь-якому випадку ми зобов’язані навести порядок в земельних питань, бо останнім часом такі випадки чомусь почастішали,» - говорить Сергій Бащук. Фотофіксація земельних ділянок перед винесенням ухвал на розгляд сесії повинна відбуватися як на початку, так і відображати стан речей не пізніш як за тиждень до голосування проекту ухвал.
Депутати групи «Народний контроль» переконані – такий порядок дій унеможливить   земельні маніпуляції, адже буде чітко видно по кожному питанню – ким і як використовується земля.
«На жаль, зараз в місті вже є кілька конфліктів стосовно земельних ділянок, які за переконанням громади, забрані в них. Всі ці конфлікти тепер перебувають в довгій стадії вирішення, в тому числі і через зібрання комісій та судові процеси. Але при цьому наше завдання зробити так, що не допускати такого з самого початку», - говорить Сергій Бащук. До речі, свого часу, на аналогічну вимогу було прийнято рішення про фотофіксацію приміщень, які віддаються в оренду або на викуп. Кожне таке питання супроводжується чітким показом – що це за приміщення, в якому стані, яка його площа та інше. Такий підхід дозволив навіть зупинити кілька разів сумнівні оборудки.
Бащук Сергій Володимирович

b_250_0_16777215_00_images_stories_deputaty_6_sklykannya_veremchuk1.jpgЧлен постійної комісії інженерного господарства транспорту та зв’язку ЛМР Валерій Веремчук ініціює скликання позачергового, виїзного засідання комісії на якому обговорять стан транспортної господарки у Львові. Позаяк, вже неодноразово під час руху загоряється міський транспорт.
Зокрема 1 липня, у Львові знову, цього разу на вулиці Кульпарківській, спалахнув тролейбус.

Прикметно, що цьогоріч з бюджету міста виділено більше 40 млн. гривень у статутний фонд комунального підприємства «Львівелектротранс». Голова депутатської групи «Народний контроль» у ЛМР Валерій Веремчук наголошує: «Таких грошей комунальне підприємство немало ніколи. Втім, незважаючи на те, що уже понад пів року є виділені кошти на капітальний ремонт тролейбусів у Львові лише за останні два місяці уже тричі загорявся електротранспорт.
Я буду вимагати звіту, що зробили за ці кошти, за кошти наших з вами податків»– наголосив Валерій Веремчук.

Тим часом, члени депутатської групи «Народний контроль» у ЛМР висловлюють обурення станом міської господарки у Львові, зокрема, станом тролейбусного парку. Відтак, добиватимуться ретельної перевірки спеціалістами підприємства «Львівелектротранс», позаяк, це стає загрозою як для пасажирів, водіїв так і для пішоходів. 

Веремчук Валерій Миколайович

b_250_0_16777215_00_images_stories_deputaty_6_sklykannya_sheremeta.jpgТренувався у закинутому армійському підвалі із іржавою штангою, щоби не втрачати форму. Облишив тренування після успішного старту на міжнародній арені – щоби взяти участь у помаранчевому Майдані. Вперше після закінчення спортивної кар’єри облишив спортивні тренування під час Революції гідності. Очолив федерацію бодібілдингу WABBA та Лігу культуризму Львова. За час депутатської каденції у Львівській міськраді відкрив 5 дитмайданчиків та відремонтував дві дороги в окрузі. Після народження доньки пішов на службу у батальйон «Січ». Усе це сказано не про 5 людей, а про одного бійця «Легіону Свободи», січовика Святослава Шеремету. У день, коли його було нагороджено церковною відзнакою «За жертовність і любов до України», нам вдалося поспілкуватися з молодшим лейтенантом, заступником командира взводу батальйону «Січ».

Подаємо повнотекстове інтерв’ю із депутатом ЛМР Святославом Шереметою

Яка атмосфера панує у колишній резиденції Януковича за півтора року по його втечі?

Звичайно, Межигір’я асоціюється з негативом. Але для січовиків вертолітний майданчик, де розташована наша база, став рідним домом. Улітку в нас дуже гарно, адже навколо доглянута квітуча природа. А взимку – вкрай важко. Обігріти величезний ангар, в якому розташована наша казарма, неможливо. Пробували поставити велетенську буржуйку, але біля неї тепло лише тому, хто закидає дрова. Тут звісно є батареї, але їх вимкнули – оскільки це справа надзвичайно дорога. Янукович міг собі дозволити гріти власний гелікоптер коштом держбюджету, але зараз інший час і опалювати казарму наша скарбниця не дозволяє.
Та ми не нарікаємо. Тут маємо елементарні умови: душ, ліжка, великий майданчик для тренувань. Та й важливо, що наша база стоїть осторонь від популярних туристичних маршрутів. Фактично, екскурсанти сюди не доходять.

Багато хто розповідає про своє перше враження від Пісків із захватом. А чи ти пам’ятаєш свої перші відчуття?

Приємно дивитися як росте будинок, коли перед тобою гарна оновлена дорога європейського класу, радісно бачити як розквітають селища й міста… і дуже неприємно – особливо якщо це у твоїй країні – споглядати зруйновані колись гарні будинки, розбиті снарядами дороги, посічені кулями дерева, колись могутні й величні, а тепер – безпорадно покошені.
У Пісках жили небідні люди, принаймні в якійсь частині селища. Мав здаватися в експлуатацію елітний квартал – але його не врятувала масована огорожа. Він перетворився на тотальні руїни. У селищі не лишилося жодного неушкодженого будинку. Від деяких стоїть хіба підвал чи гараж, від деяких – пустка. Мені дуже прикро, що до такого допустилося. Розумію, що якась частка провини за це лежить на мені. Але такі речі дуже мотивують на боротьбу, аби жодне наступне селище не перетворилися на руїни, як це сталося із Пісками.

Як виглядають будні під обстрілами?

Ти розумієш, що виконуєш свій обов’язок, коли поруч із тобою постійно щось свистить, літає, розривається. Ти в цей час відстрілюєшся, чистиш автомат, молишся, їси, розказуєш анекдоти, згадуєш приємні миті, думаєш, що скажеш матері, дружині, дітям, коли це все закінчиться (і чи будеш взагалі щось розповідати). Хтось переказує сюжет книги, знову вибух, стискаєш зброю сильніше, молишся, їси…
А, повернувшись з чергування – дзвониш додому і кажеш, що далеко від передової, в теплому місці, де не чути пострілів. А як інакше? У мирний час мужчина повинен зводити будинки, годувати родину, у воєнний час – захищати її. Все просто.

Чи можливо суміщати війну, президентство у федерації бодібілдингу та головування у Лізі культуризму Львова?

Ще навчаючись на другому курсі інституту фізкультури, я почав тренувати у маленькому спортзалі (де колись починав далекого 1997 року). Там зміг виховати своїх наступників. З гордістю можу сказати, що вони дуже добре (а в деякій мірі навіть краще, ніж я) справляються з їхніми ділянками роботи у федерації та у Лізі.
Коли мав відпустку, 17 травня ми провели Кубок України. Там я працював у звичному для себе амплуа ведучого. Було враження, що нічого не змінилося: навколо дисципліновані чоловіки, які тренуються і прославляють Україну на міжнародній арені; запах гриму, від якого бігають по тілу мурашки і пригадуються виступи на змаганнях у молодості… У такі моменти дуже тягне виступати знову. Але сьогодні я більше дбаю про те, щоби збудувати декілька якісних тренувальних баз у Львові. Це дає більший ефект для популяризації спорту, ніж змагання.

Ти сказав, що тягне продовжити спортивну кар’єру, а чи вдається підтримувати свою форму після вступу у батальйон?

До війни я стабільно тренувався, завжди міг підняти своїх 100-150 кілограмів, слідкував за дієтою і це було невід’ємною частиною мого життя до Революції гідності, коли мене було призначено комендантом Палацу Свободи. Для мене тоді було зрозуміло – або ми закінчимо у в’язниці, або відстоїмо своє право називатися людьми, а не рабами. Після трагічної розв’язки цих подій я повернувся додому. Там мав можливість відновити тренування, адже не поїхав відразу на фронт. На те є низка причин. 19 квітня в мене народилася донечка. Не можна було лишати дружину-студентку із двома малими дітьми. Крім того, накопичилося чимало депутатської роботи та справ по федерації.
А прийшовши в батальйон, стало зрозуміло, що на війні основою є тактика, навики поводження зі зброєю та витривалість. Сила – теж важливий фактор, але далеко не ключовий. Тож з вересня мені не випадає тих силових тренувань у спортзалі, які я так обожнюю. Та й зрештою на війні ти не можеш харчуватися так, як удома – тушківка, хліб… а не стейки з телятини і пісний рис… Тому тут ні про який здоровий спосіб життя не може бути й мови.

Чи не було у тебе відчуття дискомфорту від того, що йдеш воювати у батальйон МВС?  Адже на Майдані ти воював проти міліцейського свавілля, а за декілька місяців став частиною системи, яка не надто радикально змінилася від часів панування Януковича.

Багато побратимів не змогли переступити через цей бар’єр. Вони пішли в інші батальйони, не зважаючи на те, що ті не мали офіційного статусу та державних гарантій. Багато хто став до лав ЗСУ – бо теж не змогли подолати планку несприйняття системи МВС.
У мене не було проблеми подати заявку в МВС. Я знав, що служитиму зі своїми побратимами-свободівцями – і це відіграло свою роль. Чи служитиму під стягом МВС чи ЗСУ – було питання навіть не другорядне, головне – захистити незалежність.
Слід розуміти, що будь-яка дія починається з мети. Мусарів мусарами робить не форма, не посвідчення, а їхня ментальність, поведінка, мета. Якщо ідеш у правоохоронні органи з метою збагатитися, брати хабарі, а не слідкувати за порядком, то ти будеш гвинтиком корумпованої системи, а не правоохоронцем. Моя мета і мета батальйону «Січ» – захистити незалежність держави. Це і є межа, яка розділяє нас із корумпованою частиною міліційної системи.

Якщо торік здавалося, що ця війна скоро закінчиться, то зараз видається, що вона надовго. Чи це не демотивує?

Я не бачу себе спокійним у моєму будинку поруч із родиною, коли побратими на фронті, коли ворог хоче перетворити моє рідне місто на те, в що перетворилися Піски.
Я воюю, щоби не мусив закінчувати цю війну мій син. Зараз нам доводиться воювати, бо наші батьки цього не робили. Ці клопоти з Росією ми досі маємо через те, що наші діди всі, як один, не повстали проти комуністичної зарази. Поляки відстояли Варшаву у 1920-х і залишилися єдиними. Якби вони тоді здалися й перестали боротися – їх би чекав Голодомор, виселення в Сибір і заселення їхніх територій покидьками суспільства з богом забутих земель. Так само мали опиратися наші предки й не допустити знищення мільйонів українців.
Та цього не сталося і досі нам владу вибирають нащадки тих, хто знищував нашу націю.

Якими бачиш перспективи цієї війни?

Брехня, що ми воюємо з Путіним. Ми воюємо з імперською Росією, яка ніколи не змириться з незалежною Україною. Як мінімум, ми маємо створити надзвичайно сильну армію, обгородитися високими мурами, глибокими ровами щоби й пташка не пролетіла й жоден розвідник не проліз. Це програма-мінімум. Маємо ввести дуже жорсткі умови візового режиму, щоби лише люди, які пройшли 10 кіл пекла могли отримати дозвіл на в’їзд в Україну. Ми не маємо зважати на чиїсь родинні зв’язки. Особливо, коли є сильний ворог під боком  - нації повинні від чогось відмовлятися. Дати більше грошей на зброю, ніж на хліб. Щоби в майбутньому хоча б мати хліб і до хліба. Якщо цього не буде зроблено – завтра ти не матимеш ні території, ні зброї, ні грошей, й жодної крихти.

Матеріали взято із інтенет-видання «Вголос»

Шеремета Святослав Романович

b_250_0_16777215_00_images_stories_deputaty_6_sklykannya_gutnyk1.jpgПротягом минулого тижня у Львові в рамках культурного форуму «Донкульт» львівська бібліотека №19 стала бібліотекою майбутнього.Впродовж останнього тижня її стіни перетворились на полотно для Романа Мініна, одного з найвідоміших художників молодого покоління та його маленьких помічників – відвідувачів бібліотеки. Авторами та виконавцями композиції стали понад 20 дітей віком від 8 до 12 років з Донбасу та Львова.Разом учасники проекту створили справжній витвір мистецтва на противагу звичайним сірим стінам.
Допомогти у реалізації цього проекту зголосився депутат ЛМР Андріян Гутник: «У Львові прослідковується хороша тенденція до облаштування громадських місць для відпочинку віддалених від центральної частини міста. Позитивним є активна участь львів’ян у впровадженні нових ідей. Одним з таких місць є площа на вул. Симоненка, місце де поєднані навчальні заклади, відпочинкова територія з дитячим майданчиком та озеро. Протягом останніх років на даній території відбулось багато позитивних зрушень. Саме тому я з задоволенням підтримав дійсно хорошу ініціативу в облаштуванні центрального входу в бібліотеку, яка є однією з найбільших Львові та обслуговує понад 7 000 читачів, у тому числі більше 12 шкіл. Окрім стін вдалось полагодити покриття біля входу у бібліотеку, що в комплексі із розфарбованими стінами виглядає вражаюче. Такі яскраві зміни для дітей стануть ще одним поштовхом для того, щоб повертатись сюди знову і знову».
Місцеві мешканці вже зупиняються біля бібліотеки аби сфотографуватись чи просто детальніше роздивитись малюнки. Організатори Форуму впевнені, що культура може міняти наші уявлення, поглиблювати знання і руйнувати стереотипи, будувати мости між минулим і сучасним. Саме тому культура та її різноманітні форми обрані як дієвийзасібкомунікаціїміжрізнимисередовищами, громадами та регіонами.
Гутник Андріян Юрійович

b_250_0_16777215_00_images_stories_deputaty_6_sklykannya_shalakovska1.jpgПодаємо звернення повнотекстово.
«До мене звернулись мешканці вулиці Пасічної щодо проведення будівельних робіт 11-поверхового будинку в зоні червоних ліній, а, саме, на міському колекторі. На вимогу громади надати дозвільні документи на початок робіт, технічні умови щодо ведення будівельних робіт на місці колектора, представник забудівельника відповів відмовою.  
Прошу надати інформацію щодо надання дозвільних документів, а саме, наказу департаменту містобудування ЛМР «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою вулиця Пасічна 90-а – багатоповерхового будинку» та надання міською радою інших дозвільних документів, а саме технічних умов ЛКП «Львівводоканал» доступу до водовідведення та каналізування».

Шалаковська Ірина Михайлівна

b_250_0_16777215_00_images_stories_deputaty_6_sklykannya_grynda1.jpgВ сесійній залі  зареєстровано – 69 депутатів, «за» проголосувало – 56 міських обранців.
Подаємо текст звернення повнотекстово.


                                       Вельмишановний Арсене Борисовичу!
                                       Вельмишановний Єгоре Вікторовичу!

    Ми, депутати Львівської міської ради, стурбовані інформацією про звільнення з посади заступника начальника ГУ МВС – начальника міліції громадської безпеки Головного управління МВС України у Львівській області Сергія Маруняка.
    8 травня 2015 року наказом Міністерства внутрішніх справ України С. Маруняка звільнено з органів внутрішніх справ на підставі Закону України «Про очищення влади».
    При звільненні п. Маруняка були вказані пункти статей цього Закону, згідно з якими його звільнено, проте деякі з них суперечать реальним фактам.
    Так, зокрема, С. Маруняк є учасником бойових дій. У червні-липні 2014 року він приймав участь в антитерористичній операції на сході України, ще до прийняття Закону України «Про очищення влади». У цьому Законі зазначено, що люстрація не застосовується до осіб, які визнані учасниками бойових дій.
    Також у цьому Законі вказано, що люстрація відбувається з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми діями здійснювали заходи, спрямовані на узурпацію влади В. Януковичем. Проте С. Маруняк відповідно до рішення Львівської обласної ради отримав подяку за належне забезпечення конституційного права громадян на мирні зібрання щодо підтримки Євроінтеграційного вибору України.
    Варто згадати, що полковник Сергій Маруняк після «ночі гніву», коли більшість керівництва обласного управління міліції усунулось від виконання обов’язків, залишився на посаді, що дало змогу мінімізувати криміногенну ситуацію в місті. Також відповідно до Закону України «Про очищення влади»  Сергій Маруняк двічі надавав згоду на проведення перевірки та оприлюднення відомостей.
    Враховуючи викладене вище, ми, депутати Львівської міської ради, просимо вивчити законність і доцільність застосування до С. Маруняка Закону України «Про очищення влади» та ініціювати відміну вищезазначеного наказу Міністерства внутрішніх справ України в частині звільнення Сергія Маруняка з органів внутрішніх справ та посади заступника начальника ГУ МВС – начальника міліції громадської безпеки Головного управління МВС України у Львівській області.
                                                                                                                             Прийнято на пленарному засіданні
                                                                                                                             21-ої сесії Львівської міської ради
                                                                                                                             6-го скликання 19 червня 2015 року.

Гринда Іван Ярославович

b_250_0_16777215_00_images_stories_deputaty_6_sklykannya_gutnyk1.jpgЯк розповів Андріан Гутник, Патріарх УПЦ (КП) Філарет нагородив медалями «За жертовність та любов до України» 20 представників зі всіх регіонів України, які займаються волонтерською діяльністю, які їздять на передову, які знають проблеми бійців і максимально долучаються до організації такої волонтерської діяльності. Серед волонтерів, за його словами, нагородили медалями за «За жертовність та любов до України» трьох депутатів-свободівців з Львівської області.
«На мою думку, нагорода, яку вручив Патріарх УПЦ КП Філарет не моя особисто. Вважаю, що це заслуга та нагорода для всіх львів’ян і для всіх справжніх українців та патріотів, які долучаються до цієї потрібної справи. Неодноразово перебуваючи на передовій, я розумів та бачив радість наших бійців, котрі отримували від волонтерів необхідні для них речі: товари першої необхідності, елементи спорядження, аптечки, оптичні приціли, маскувальні сітки тощо. Я думаю, що усі хочуть, щоб у країні якнайшвидше настав мир, але для цього миру всім потрібно робити багато добрих справ, щоб пришвидшити спокій у своїй, Богом даній країні», – повідомив Андріан Гутник.

Гутник Андріян Юрійович

martynyuk.jpg«Громада Львівщини та активісти обурені систематичним ігноруванням справедливих вимог щодо прозорого та публічного призначення керівника Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області. Уже більше року ця посада через безвідповідальну позицію керівництва відомства є вакантною.
Територіальний підрозділ одного із найважливіших фіскальних органів держави на Львівщині знаходиться по суті без керівництва, що не може не вплинути на фінансову стабільність на території області. Як свідчить практика, інститут виконувачів обов’язків керівників такого рівня установ тягне за собою повну безвідповідальність за їх роботу та дестабілізацію як у кадрових, так і в планових показниках діяльності останніх.
Ще рік тому було проведено конкурси з відбору кандидатів на посади начальників головних управлінь та митниць ДФС всіх областей України, за виключенням Львівської. Більше, ніж півроку відомство затягувало проведення повторного конкурсу. Після неодноразових звернень громадських організацій, активістів та народних депутатів, повторний конкурс таки було проведено. За результатами відбору та публічного обговорення кандидатур на цю посаду було рекомендовано двох осіб. Однак з часу проведення конкурсу (4 березня 20.5 року) і до сьогодні керівництво ДФС в Києві не спромоглось визначитись з відповідною кандидатурою. Більше того, з різних джерел стало відомо, що на цю посаду претендує посадовець, який не брав участі у попередньому конкурсі та взагалі не має нічого спільного з Львівщиною.
Після того, як громадські активісти Львова та області провели ряд акцій протесту, ДФС України прийнято рішення про «призначення нового очільника головного управління «за результатами проведення транспарентної процедури вибору за участю керівництва Державної фіскальної служби, Міністерства фінансів України, Львівської обласної державної адміністрації та з врахуванням пропозицій громадськості».
Очевидно, що цим офіційним повідомленням оголошено новий конкурс на заміщення посади керівника ГУ ДФС у Львівській області.
Відтак, повністю підтримуючи справедливі вимоги громадських активістів, з огляду на нагальну необхідність якнайшвидшого вирішення вказаної проблеми, з метою забезпечення відкритості, прозорості та чесності кадрових призначень у структурі Державної фіскальної служби України, у відповідності до Конституції України, Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», ми, депутати Львівської міської ради, просимо Вас:
1. Забезпечити максимально прозору та публічну процедуру проведення конкурсу на заміщення посади керівника ГУ ДФС у Львівській області із зазначенням чітких термінів, форми подачі документів та інших умов проведення конкурсу.
2. Зважаючи на суспільний резонанс, провести засідання конкурсної комісії у Львові із залученням представників громади області, громадських активістів та журналістів».

Мартинюк Юрій Анатолійович

b_295_383_16777215_00_http___www.lvivrada.gov.ua_media_k2_items_cache_9e5650277c2aeaaf90f9ac772c2f3889_L.jpg_t=1432140094«29 січня 2015 року на пленарному засіданні 19-ї сесії Львівської міської ради 6-го скликання було ухвалено рішення «Про заміну ТзОВ "Доля" орендованих приміщень». Відповідно до вказаного рішення на ТзОВ “Доля“  покладено обов’язок здійснити передачу Львівському комунальному підприємству “Дністер“ нежитлових приміщень загальною площею 1205,2 кв. м на вул. Дністерській,25 згідно з актом приймання-передачі та укласти договір оренди на нежитлове приміщення, на вул. Дністерській, 16.

Проте, ТзОВ «Доля» досі не виконало вимог згідно положень ухвали Львівської міської ради. Складається враження, що керівництво данного підприємства свідомо затягує час та саботує виконання данного рішення.

Зважаючи на актуальність та значну соціальну важливість описаної вище проблеми, на підставі ст. 21 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,

Прошу :

  1. Втрутитися в дану ситуацію з метою досягнення результату на користь громади і не допустити можливого конфлікту з фірмою-орендарем, яка не виконує положення ухвали Львівської міської ради.
  2. Визначити терміни для ТзОВ «Доля» щодо укладення договору оренди на нежитлові приміщення.
  3. Завершити проектно-кошторисну документацію для введення в експлуатацію дитячого навчального закладу по вул. Дністерська,25.
  4. Проконтролювати остаточну передачу львівському комунальному підприємству «Дністер» нежитлових приміщень загальною площею 1205,2 кв. м на вул. Дністерській,25 згідно з актом приймання-передачі.
  5. Доручити управлінню комунальної власності департаменту економічної політики у укласти новий договір оренди згідно з ухвалою Львівської міської ради від 29.01.2015 року».

    Горон Василь Васильович

b_250_0_16777215_00_images_stories_deputaty_6_sklykannya_veremchuk1.jpgКерівник Народної Самооборони Львівщини, лідер депутатської групи «Народний контроль» у ЛМР, волонтер Валерій Веремчук став переможцем у номінації «Депутат року» П’ятої регіональної програми «Люди Львова-2015».
За словами Валерія Веремчука,  здобута нагорода належить не так йому, як людям, які допомагали йому у найскладніші для Львова та України часи.
«Цією відзнакою нагородили активістів, львів’ян, «самооборонівців», які власними силами зберегли чудовий старий Львів від погромів узимку 2014 року. Ці люди вберегли Львів від небезпеки, коли місто залишилося без правоохоронних органів  під час Революції Гідності. Сьогодні ж ми активно підтримуємо наших хлопців в зоні АТО», – наголосив Валерій Веремчук.
Керівник «Народної Самооборони Львівщини» зазначив, що депутат не повинен уникати відповідальності, адже найважливіше – це безпека та добробут людей, яких він представляє.
«Коли на нас тиснув злочинний режим, а в прокуратурі відкривалися кримінальні справи, ми не боялися і швидко приймали рішення попри можливі загрози. Ми виходили на протест з відкритими обличчями, бо за нами правда.
Але час минає, і тепер нам не можна втратити шанс змінити систему. Нині головне завдання депутата – контроль за використанням бюджетних коштів, за роботою чиновників, допомога і підтримка, депутатська ініціатива. Робота триває, і я буду  докладатиму всіх зусиль, щоб люди почувалися безпечно та спокійно у рідному Львові», – пообіцяв Валерій Веремчук.

«З Валерієм Веремчуком ми працюємо багато років поспіль на громадській ниві. Останні два роки для Валерія – це була величезна каторжна робота і як депутата, і як громадського діяча в «Народній Самообороні» Львівщини. Тому Валерій Веремчук, направду, заслужив нагороду «Депутат року», – каже Софія Федина.

Веремчук певний: не титули, не звання і не церемонії є стимулом до якісного виконання роботи, а розуміння того, як ми хочемо жити й заради чого готові боротися та стояти до кінця.

Веремчук Валерій Миколайович

Сторінка 290 із 300