×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 125
Неможливо завантажити XML-файл

Трибуна депутата

b_295_383_16777215_00_http___www.lvivrada.gov.ua_media_k2_items_cache_9e5650277c2aeaaf90f9ac772c2f3889_L.jpg_t=1432140094«29 січня 2015 року на пленарному засіданні 19-ї сесії Львівської міської ради 6-го скликання було ухвалено рішення «Про заміну ТзОВ "Доля" орендованих приміщень». Відповідно до вказаного рішення на ТзОВ “Доля“  покладено обов’язок здійснити передачу Львівському комунальному підприємству “Дністер“ нежитлових приміщень загальною площею 1205,2 кв. м на вул. Дністерській,25 згідно з актом приймання-передачі та укласти договір оренди на нежитлове приміщення, на вул. Дністерській, 16.

Проте, ТзОВ «Доля» досі не виконало вимог згідно положень ухвали Львівської міської ради. Складається враження, що керівництво данного підприємства свідомо затягує час та саботує виконання данного рішення.

Зважаючи на актуальність та значну соціальну важливість описаної вище проблеми, на підставі ст. 21 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,

Прошу :

  1. Втрутитися в дану ситуацію з метою досягнення результату на користь громади і не допустити можливого конфлікту з фірмою-орендарем, яка не виконує положення ухвали Львівської міської ради.
  2. Визначити терміни для ТзОВ «Доля» щодо укладення договору оренди на нежитлові приміщення.
  3. Завершити проектно-кошторисну документацію для введення в експлуатацію дитячого навчального закладу по вул. Дністерська,25.
  4. Проконтролювати остаточну передачу львівському комунальному підприємству «Дністер» нежитлових приміщень загальною площею 1205,2 кв. м на вул. Дністерській,25 згідно з актом приймання-передачі.
  5. Доручити управлінню комунальної власності департаменту економічної політики у укласти новий договір оренди згідно з ухвалою Львівської міської ради від 29.01.2015 року».

    Горон Василь Васильович

b_250_0_16777215_00_images_stories_deputaty_6_sklykannya_veremchuk1.jpgКерівник Народної Самооборони Львівщини, лідер депутатської групи «Народний контроль» у ЛМР, волонтер Валерій Веремчук став переможцем у номінації «Депутат року» П’ятої регіональної програми «Люди Львова-2015».
За словами Валерія Веремчука,  здобута нагорода належить не так йому, як людям, які допомагали йому у найскладніші для Львова та України часи.
«Цією відзнакою нагородили активістів, львів’ян, «самооборонівців», які власними силами зберегли чудовий старий Львів від погромів узимку 2014 року. Ці люди вберегли Львів від небезпеки, коли місто залишилося без правоохоронних органів  під час Революції Гідності. Сьогодні ж ми активно підтримуємо наших хлопців в зоні АТО», – наголосив Валерій Веремчук.
Керівник «Народної Самооборони Львівщини» зазначив, що депутат не повинен уникати відповідальності, адже найважливіше – це безпека та добробут людей, яких він представляє.
«Коли на нас тиснув злочинний режим, а в прокуратурі відкривалися кримінальні справи, ми не боялися і швидко приймали рішення попри можливі загрози. Ми виходили на протест з відкритими обличчями, бо за нами правда.
Але час минає, і тепер нам не можна втратити шанс змінити систему. Нині головне завдання депутата – контроль за використанням бюджетних коштів, за роботою чиновників, допомога і підтримка, депутатська ініціатива. Робота триває, і я буду  докладатиму всіх зусиль, щоб люди почувалися безпечно та спокійно у рідному Львові», – пообіцяв Валерій Веремчук.

«З Валерієм Веремчуком ми працюємо багато років поспіль на громадській ниві. Останні два роки для Валерія – це була величезна каторжна робота і як депутата, і як громадського діяча в «Народній Самообороні» Львівщини. Тому Валерій Веремчук, направду, заслужив нагороду «Депутат року», – каже Софія Федина.

Веремчук певний: не титули, не звання і не церемонії є стимулом до якісного виконання роботи, а розуміння того, як ми хочемо жити й заради чого готові боротися та стояти до кінця.

Веремчук Валерій Миколайович

b_250_0_16777215_00_images_stories_deputaty_6_sklykannya_gutnyk1.jpgПерша у Львові екозупинка, аналогів якій немає в Україні з’явиться у Львові вже цього літа. Спонсором з облаштування «зеленої зупинки» виступить депутат ЛМР, голова комісії архітектури, містобудування і охорони історичного середовища Андріян Гутник.
«Наше місто насправді потребує створення якомога більшої кількості зелених зон. Мені стало відомо, про те що у Львові ініціативна група екологічно свідомих молодих людей шукає спонсорів для реалізації соціального екологічного проекту «Зелена зупинка», який сприятиме покращенню міського простору і екологічного стану в м. Львові. Над проектом наразі працює молодь із освітою в галузі екології, садово-паркового господарства, соціології, економіки та хімії, котрі прагнуть якісних змін. Підтримуючи дійсно прогресивні та корисні  ідеї для розвитку нашого міста, я прийняв відповідне рішення підтримати цю, на мою думку, унікальну ініціативу та виступити спонсором для її реалізації на благо усім нам.
Сьогодні озеленення дахів застосовується більше ніж у 40 країнах світу. Для прикладу у Франції 19 березня 2015 року уряд прийняв закон, яким зобов’язує забудовників бути «екологічно відповідальними», відтак дахи всіх новобудов, що зведені в промислових зонах, покривати зеленими насадженнями та сонячними панелями, які перетворюють світло на електроенергію», - прокоментував Андріян Гутник.
Нагадаємо, що ініціативна група студентів з різних ВУЗів міста Львова, що працює в напрямі "Збереження природи міста" у рамках конкурсу молодіжних проектів "Lviv Young Project" розробили проект першої "зеленої зупинки", аналогів якій в Україні немає. Такі інновації вже давно практикуються у Норвегії, Франції та Фінляндії.

b_648_395_16777215_00_images_others_4.jpg
Соціальний проект «Зелена зупинка» покликаний популяризувати технології еко-будівництва, адже це поштовх до створення так званих садів на дахах будівель Львова. Зелена зупинка буде не лише естетичною і декоративна окрасою міста, а й покращуватиме психологічний стан людей. Також тут є і екологічні вигоди – зменшення ефекту теплового острова, захист даху від перегріву в спеку і від холоду взимку, поглинання рослинами з повітря вуглекислого газу і виділення кисню, зменшення пилу й диму в повітрі. Облаштувати зупинку коштує не дешево - лише покрівля із рослинами обійдеться у майже 40 євро за кв.м, однак і термін її експлуатації вчетверо довший, ніж у звичайної зупинки.
Роботи розпочнуться після опрацювання активістами  усіх технічних моментів та отримання дозвільної документації. Першочергово для реалізації даного проекту було обрано зупинку на вул. Дорошенка, проте розглядається й інше місце на вул. Городоцькій (зупинка біля цирку). Як розповідає сама координатор проекту Анастасія Рудич, до створеня зеленої зупинки ми підійшли з метою здійснення мінімальних витрат. Плануємо укріпити стару зупинку, старий дах демонтуємо, втановимо додаткові опори, запроектуємо злив зайвої води. Площа даху, на якому розмістяться рослини, складає 7 кв. м. Встановлюємо задню стінку і вертикально її озеленюємо.
Відтак, після створення першої, зупинятись не планують: на черзі – будівництво цілої мережі зелених зупинок. Пізніше також передбачається установка на «зупиночних» дахах сонячних батарей, які будуть освітлювати вулиці у вечірньо-нічний час, заряджати всілякі гаджети пасажирів і зберігати потрібну температуру для рослин. Даний проект вважають перспективним у зв’язку з тим, що в Україні не найкраща екологічна ситуація, а також глобальні зміни клімату змушують задуматись над покращенням довкілля. 

Гутник Андріян Юрійович

b_250_0_16777215_00_images_stories_deputaty_6_sklykannya_kuzhelyuk1.jpgНа війні, як на війні (Краще раз побачити, ніж сто раз почути)
Їздити по фронтових дорогах важкувато, але надзвичайно повчально, хоча б для того, щоб наочно зрозуміти, що таке війна. Особливо для тих хто проголошує  гасло: «До нас вони не дійдуть». А також для того, щоб переконатися, що на фронті не лише західняки, як твердять наші містечкові диванні патріоти, а воює вся Україна.

Чергову поїздку ми здійснили на Вознесіння. Маршрут – Сватове, Старобільськ, Новий Айдар, Щастя, Райгородка, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Попасна, 29-й блокпост, Артемівськ. Загалом відвідали 12 точок, куди розвезли всю нашу гуманітарну допомогу та посилки від родичів, починаючи від безпілотника і закінчуючи шкарпетками та свіжими овочами. Сумарно біля 3500 км за традиційних чотири доби.
Вдень скрізь тихо, а ввечері та вночі, коли ОБСЄ бачить солодкі сни, було добре чути звуки вибухів. Далі ремонтний батальйон, де традиційно нема гайкових ключів те ремкомплекту для техніки. Слава тиловим службам! Тут зустріли кримчанку Інессу, яка з дітьми переїхала до Львова, влаштувалася на роботу, а потім пішла медиком-добровольцем в армію, залишивши на опіку знайомим двох дітей. Це я знову до наших записних патріотів.

Взагалі, жінки часто зустрічаються на фронті, хоча війна – не жіноче діло. Бачили дівчат в «Айдарі», танковому батальйоні, на блок-постах. Ось мама-медик та дочка-студентка з Пустомитівського району Львівщини, які пішли добровольцями в госпіталь в Артемівську, а зараз їдуть з нами додому у відпустку. Хоча, звичайно, основне навантаження несуть, як і належиться, чоловіки. І несуть незле, хто б там що не говорив. Ніде, ні від кого, за всі поїздки не чув жодних скарг. Ні на передовій, де стріляють, ні в тилових службах, де на морозі чи в спеку приходиться крутити гайки, ремонтуючи пошкоджену техніку.

Як і де живуть наші вояки? Скрізь по різному. Далі від передової в наметах, бо літо.
В селах ближче до передових позицій у покинутих сепаратистами хатах. Ідилічна картина. В Щасті, правда, наші оселилися на дачі когось з сепаратистських діячів, які повтікали в Луганськ, до якого 15 кілометрів. Гарна місцина на березі Сіверського Дінця і ніколи, до речі, не попадала під обстріл. Колишні, сподіваюсь, господарі все-таки турбуються. Це ж не житлові квартали, як не як.
Правда на тій стороні річки вже сепаратисти, і звідти полюють снайпери. Отож підходити на берег нам настійливо не радили, щоб не бути мимовільними мішенями. Але така уявна ідилія видається лише вдень. Вночі бійці переміщаються на позиції, де відбувається взаємний обмін ударами з сепарами, а точніше з росіянами.
Побували в госпіталі в Артемівську, куди ми перед тим доставляли функціональні ліжка для поранених, які передали добрі люди з-за кордону. Взагалі, за розповідями медсестричок поранені надзвичайно турбуються один про одного, особливо про новоприбулих. Ну і звичайно ж залицяються, молодий вік бере своє.

b_585_438_16777215_00_images_M_images_1.jpg

В’їхали в місто Попасна. Звідси до сепаратистів 2-3 кілометри, що дуже добре видно зі стану заправки. На обличчях бійців жодного страху.

Їдемо на 29-й блок-пост. Яскраво видно близькість русского мира. Обірвані проводи і величезні поля незібраних соняшників. Зона бойових дій. На полях міни, розтяжки, та нерозірвані снаряди.. Цікаво, чи знають защітнікі скрєпов, хто такий Некрасов і чи читали його рядки: «…лес обнажился, поля опустели, только не сжата полоска одна, грустную думу наводит она».

І це сліди русского мира, яких по дорозі є предостатньо. Сюди жителі вже навряд чи повернуться.

А тут стоп. Далі замінована дорога і в дальній посадці – сепари. До них 500-700 метрів. Покалічені снарядами дерева і згорілий автомобіль показують, що може бути, якщо захочеш рухатися далі. Проте жодного бажання це зробити не виникає. Особливо небезпечна так звана зеленка з двох сторін дороги, куди заходять диверсійно-розвідувальні групи противника. Через неї гинуть наші хлопці, правда і їхні з тої сторони також.

До речі «там» достатньо великий попит на літературу. Книжки, зібрані в школах та працівниками управління «Секретаріат ради» Львівської міськради, ми передали у волонтерський центр у Лисичанську. Звідси вони мали переправити їх у шкільну бібліотеку та солдатам. Місцеві волонтери стверджують, що бійці часто заходять до них і цікавляться різноманітною літературою. Наші книжки також викликали зацікавлення у присутніх на той момент.

b_533_400_16777215_00_images_M_images_2.jpg

Повертаючись додому, по дорозі зустріли священика-байкера з Чернівців. Він сьомий раз на мотоциклі їздить по позиціях до бійців, доносячи до них слово Боже. Воістину перед таким отцем поневолі хочеться зняти шапку. Разом з отцем подорожує його чотирилапий поранений друг. На лапу накладений своєрідний апарат Ілізарова, щоб швидше заживала.

Все, машина і причеп порожні, повертаємося додому. Волонтери і жінки сидячи, а бійці, яких веземо у відпустку, лежачи на матрасах в пустій задній частині бусика, яку перетворили в штучне купе. Разом 14 чоловік. Попереду 1200 кілометрів і 18 годин їзди.

Правда, на Полтавщині заїхали в кафе, яке обслуговує бійців і волонтерів цілодобово. Душу порадувало оформлення інтер’єру. А ще тут хтось колись говорив про Збруч. Вже закопаний повністю незабутніми Віктором Федоровичем та Володимиром Володимировичем.

Загалом, можу лише додати, що всюди, де їздили, дійсно бачили масове будівництво укріплень, машини з лісом, бетонні перекриття для бліндажів. Стільки військової техніки на дорогах тут явно не бачили з часів Другої світової. Правда дороги після гусеничного транспорту стають напрямами, але їдемо, бо треба.
Головне ж у цих поїздках – зустрічі з неповторними людьми. Адже війна все висвітлює, як на рентгені. І велич людського духу, і глибину людської ницості. Тут нема середини. Важливо лише з якої ти сторони, все інше – на задній план. І коли ми говоримо: « Героям слава!», то ось вони герої – поряд з нами, в тому числі і в нашому бусику.
http://www.pohlyad.com/blogs/n/161

Кужелюк Юрій Анатолійович

b_250_0_16777215_00_images_stories_deputaty_6_sklykannya_gutnyk1.jpgЗ 7 по 9 червня  на базі комплексу відкритих басейнів навчально – спортивної бази літніх видів спорту МО України у м. Львові (басейн СКА) урочисто дано старт чемпіонату України з плавання серед юніорів. У відкритому 50-метровому басейні за перемогу змагались найсильніші плавці у своєму віці з усієї України (дівчата 13-14 років та хлопці до 15-16 років).
Вітати звитяжних юнаків та дівчат на Чемпіонат України   прибули почесні гості: віце-президент Федерації плавання України, член технічного комітету Міжнародної федерації плавання (FINA) Андрій Власков; голова Федерації плавання Львівської області, депутат Львівської міської ради Андріан Гутник, начальник Навчально-спортивної бази літніх видів спорту Міністерства оборони України підполковник Руслан Сеник та головний суддя змагань Наталія Візгерт.
«Протягом останнього тижня Львів перетворився на «спортивну столицю» з плавання, адже це вже другий чемпіонат поспіль, який проходить у нашому рідному місті. Щиро сподіваюсь, що ми створюємо гідні умови для тренування юних плавців та для проведення змагань серед українських спортсменів, виховуючи здорову та сильну молодь. Дані змагання є важливими адже, за результатами цього чемпіонату буде сформовано  українську збірну команду з плавання, яка виступатиме у липні на Європейському юнацькому олімпійському фестивалі у Тбілісі (Грузія)», -  депутат ЛМР  Андріян Гутник.

Гутник Андріян Юрійович

b_250_0_16777215_00_images_stories_deputaty_6_sklykannya_gutnyk1.jpg

У Львові на відкритому басейні СКА відбулася урочиста церемонія відкриття чемпіонату України з плавання серед юнаків. З’їхалися усі найсильніші зі спортивних шкіл та клубів усієї країни – це понад 600 спортсменів із 19-ти областей та міста Києва, які представляють 61-ну дитячо-юнацьку спортивну школу. За сприяння депутата ЛМР, голови Федерації плавання Львівщини Андріяна Гутника чемпіонат України перетворився на змагання, на які зібралися зі всіх куточків країни та з Львівщини зокрема.

Участь в урочистому відкритті взяли голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка, віце-президент Федерації плавання України, член технічного комітету Міжнародної федерації плавання (FINA) Андрій Власков, заступник начальника управління молоді та спорту Львівської облдержадмністрацї Оксана Вацеба, голова Федерації плавання Львівської області, депутат Львівської міської ради Андріан Гутник, начальник Навчально-спортивної бази літніх видів спорту Міністерства оборони України підполковник Руслан Сеник.

«Львів уже починає перетворюватися на маленьку столицю плавання. Тому що цього року ми приймаємо і чемпіонат серед юнаків і чемпіонат серед юніорів, розглядаємо питання і проведення чемпіонату України, минулого року вже проводився чемпіонат країни. Приємно, що львівські плавці показують щоразу кращі результати. Львівщину на чемпіонаті країни представляє понад тридцять спортсменів. І якщо раніше наша область посідала переважно останні місця, то зараз ми вже розраховуємо, якщо не на медалі, то принаймні на підступи до подіуму», - розповів  депутат Львівської міської ради Андріян Гутник.

Змагання триватимуть до 5 червня. А відтак упродовж 7–9 червня на цій же базі пройде чемпіонат України з плавання серед юніорів. Запрошуємо усіх бажаючих підтримати наших львівських плавців!

Гутник Андріян Юрійович

b_250_0_16777215_00_images_stories_deputaty_6_sklykannya_parsadanyan1.jpg

Цього року минає 100 років з часу геноциду вірменського народу в Османській імперії. За оцінками істориків у цей час загинуло від 1,5 - до 2,5 млн осіб.

«Я вважаю, що такі події мають бути визнані для того, щоб унеможливити ці страшні події у всьому світі. Європейський приклад - Німеччина, яка визнала геноцид євреїв під час нацизму. Переконаний, якби геноцид вірмен визнали раніше, то комуністи та нацисти добре би подумали, чи варто робити це по відношенню до інших національностей У той же час мені дуже прикро, що зараз Єреван не визнає Голодомор в Україні, бо це теж геноцид щодо українців», - зауважив депутат.

В Україні «першою ластівкою» у вірменському питанні є Ужгород. Відтак вірмени Львова мають намір звернутись до влади Львова з проханням визнання геноциду у 1915 року.

На думку Еріка Парсаданяна, Львівська міська рада на прикладі Ужгорода мала би визнати цей факт та паралельно звернутись до Верховної Ради, аби ця ситуація була вирішена загалом в Україні.  З огляду на це, члени вірменської громади Львова готують відповідні документи, консультуються з юристами, яким чином це краще зробити, чи це має бути ухвала сесії, чи звернення громади.

«У Верховній Раді був зареєстрований закон про визнання геноциду вірмен, але він так і не був розглянутий. За часів Януковича це питання не піднімалось. А тепер у новій раді, сподіваюсь, воно буде позитивно вирішене. Думаю, що цей крок спонукатиме і офіційну Вірменію до зміни позиції щодо Голодомору, анексії Криму. Відтак львів’яни мають показати приклад того, як треба реагувати на такі події», - підсумував міський обранець.  

Парсаданян Ерік Ашотович

b_250_0_16777215_00_images_stories_deputaty_6_sklykannya_gutnyk1.jpg

За ініціативи депутата ЛМР Андріяна Гутника у рамках проведення вже традиційної щорічної акції до Всесвітнього дня без тютюну у Львові курцям пропонували здорову альтернативу тютюнопалінню.

Відтак волонтери вітали зі святом та пригощали курців яблуками, аби спонукати відмовитись від поганої звички. Взамін за потушені цигарки активісти роздавали інформаційні листівки про шкідливий вплив тютюну на організм людини. Разом з тим пропонували відповісти на 3 запитання про здоров’я. Усі переможці у подарунок отримали безкоштовні запрошення на відвідування Аквапарку «Пляж», аби не тільки на теорії, але й на практиці підтримати здоровий спосіб життя. Адже, як показують дослідження, один з вдалих способів полегшити відвикання від тютюнопаління – це фізичні вправи. Усі охочі надували повітряні кульки – символ здорових та чистих легень.

«Головне завдання цієї вже традиційної акції, яку ми проводимо щороку - підняти рівень самосвідомості молоді, які першими повинні піклуватися про своє здоров'я та чисте повітря. Більшість курців починають курити в підлітковому віці. За статистикою 40% наших співгромадян, що старші 15 років, не розлучаються з цигаркою. Серед випускників українських шкіл близько 60% уже палять відкрито. Так, що Всесвітній день без тютюну – це чергова спроба відкрити очі курцям на шкоду тютюнового диму. Саме завдяки проведенням ось таких цілеспрямованих заходів на користь здорового способу життя, за останні 5 років кількість курців в Україні зменшується. Важливим фактором також є те, що найбільш активно від куріння відмовляється молодь», – розповів депутат Львівської міської ради Андріян Гутник.

Довідка:

Ініціативу щодо проведення заходів та акцій, пов'язаних з відмовою від куріння, проявила Всесвітня організація охорони здоров'я у 1988 році. Україна у 2006р. ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну. Куріння тютюну відноситься до числа найбільш поширених шкідливих звичок в більшості країн світу. 
Гутник Андріян Юрійович

b_250_0_16777215_00_images_stories_deputaty_6_sklykannya_veremchuk1.jpg

На черговому засіданні сесії міської ради голова депутатської групи «Народний Контроль» у ЛМР Валерій Веремчук звернувся до міського голови Львова Андрія Садового з вимогою заборонити незаконне будівництво у парку «700-річчя Львова»

«До мене звернулися мешканці, які проживають у Шевченківському районі, і повідомили про те, що на території парку «700-річчя Львова» прилеглій до вулиці Шеремети, проводяться підготовчі будівельні роботи. Є зафіксовані фото, де невідомим транспортом проводиться навіз землі та інших будівельних відходів», – йдеться у депутатському зверненні Валерій Веремчука.

Також Веремчук наголосив, що зараз сквер у жалюгідному стані — там немає ані пішохідних доріжок, ні освітлення, ані лавочок та смітників.

Відтак, «Громадський рух «Народний Контроль» вимагає негайно зупинити незаконну забудову у парку «700-річчя у Львові» та забезпечити облаштування гаю.

«Ми переживаємо, що постане незаконна забудова, яку потім вже ніхто не знесе. Чиновники зволікають із затвердженням меж парку і це може зробити юридичний вакуум. Я сподіваюся, що мій запит і належна реакція міського голови зупинить цю незаконну забудову», – каже Веремчук.

Додамо, раніше активісти «Народного Контролю» збирали підписи на облаштування даного парку. Їх уже передано очільнику Львова Андрію Садовому.

Тим часом, Андрій Садовий уже взяв під особистий контроль дане питання і пообіцяв прозвітувати на наступному пленарному засіданні.

Веремчук Валерій Миколайович

b_250_0_16777215_00_images_stories_deputaty_6_sklykannya_rikota1.jpg«Найщиріші вітання школярам, випускникам, батькам та вчителям зі святом останнього дзвоника! Молоде покоління - це надія для нашої країни. Вже завтра вони будуватимуть власну державу, власну кар'єру, власну сім'ю. Хтось із них стане програмістом, хтось лікарем, хтось менеджером. Хтось відразу знайде себе, а комусь для цього потрібні будуть роки. Який би професійний шлях кожен не обрав, важливо робити свою справу добре, відповідально. Сьогодні, коли наша країна у складній ситуації, молодь із новим баченням, новими підходами, новим розумінням має усі можливості змінити її. Успіхів, віри у себе та свою країну!»

Рікота Андрій Юрійович

Сторінка 269 із 278