×

Попередження

Неможливо завантажити XML-файл

Ювілеї, принципи і Львівська міська рада - Юрій Кужелюк

Вперше доводиться писати те, чого не хотів би.

Тридцять років декларації про суверенітет України, потужний крок до незалежності. У тих далеких 90-х роках Львів і Львівська міська рада очолювали процеси державотворення. Пам’ятаю ті чисельні поїздки у Київ, такі дійсно історичні рішення, як знесення пам’ятника Леніну у Львові, декомунізація міста та інші, до яких Україна йшла аж тридцять років. Взагалі всі попередні каденції Львівської міської ради активно і миттєво реагували на гострі виклики. Негайно за ініціативою депутатів збиралися сесії міськради для відповіді на загрози. Так було коли вбили Гонгадзе, під час Помаранчевої революції, Революції гідності та в багатьох інших випадках. А у випадку прийняття закону Колесніченка-Ківалова всі депутати дружно виїхали в Київ. Львівська міська рада завжди чітко декларувала свою позицію. Так було у всіх каденціях. Проте, на жаль, у попередніх.

За словами депутата Львівської міської ради Юрія Кужелюка, "у переддень 30-ти річчя прийняття Декларації про суверенітет "зелена" влада цинічно вносить в порядок денний закон Бужанського щодо навчання у школах українською мовою. Що ж наша міська рада, яка її позиція? А ніяка. Какая разница? Конституційний суд розглядає закон про функціонування української мови. А що ЛМР? А нічого. Какая разница? Чи хтось зробив спробу скликати раду, прийняти відозву, закликати до поїздки в Київ тощо? А для чого. Зібрати підписи для позачергового засідання, де чотири години затверджувати порядок денний а потім ще чотири поливати один одного болотом – будь ласка, для «робочих» питань – будь ласка. А для захисту мови і, по-суті, національної ідентичності нема наснаги. Загрузнувши у взаємній ненависті, передвиборчій боротьбі і чварах не до якихось там сентиментів.

Здавалось би, а чого ж ти сам цього не зробив? Так, робив не раз і з різних причин, але ж хочеться, щоб це вже здійснювали молоді депутати, нові обличчя. Проте, очевидно, не до цього".

"Шкода.  Воістину: «А ми сиділи та мовчали та мовчки чухали чуби…». Важливо, щоб не дійшло до «Доборолась Україна до самого краю..» Дасть Бог, наступна каденція розумітиме, для чого нам українська мова і не сидітиме в кущах при загрозі для солов’їної. Слова: «Де общеє добро в упадку, забудь отця, забудь і матку, лети повинність ісправлять» написав ще Котляревський – основоположник української літературної мови. Для нас. Всіх. І для депутатів також. Особливо Львівської міської ради. Такі от думки. Даруйте за відвертість", - зазначає депутат.

Примітка: Публікації в рубриці "Трибуна депутата" є відображенням суб’єктивної позиції авторів та можуть не збігатися з офіційною позицією  Львівської міської ради.