На думку президента Львівського медичного кластера, депутата Львівської міської ради Андрія Рікоти, протриматися треба не менше року – за цей час можуть розробити, протестувати і запровадити масову вакцинацію на COVID-19.

 Відколи в Україні оголосили карантин, уся система охорони здоров’я спрямувала свої зусилля на боротьбу із хворобою Covid-19. Планові операції у лікарнях не проводять. Частина приватних клінік і лабораторій працює неповний день, а частина на період карантину взагалі припинила роботу. Але затребуваність на медичні послуги не зникла. «Медичні працівники мало не щодня звертаються до мене з питанням, можуть вони працювати чи ні, і якщо можуть, то в якому режимі», — каже Андрій Рікота. Відповідь на це питання хотіли б почути і самі пацієнти…

— Як в умовах пандемії функціонують заклади охорони здоров’я?

— Відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України № 239 від 25 березня та № 255 від 2 квітня, було дозволено провадження медичної практики. У той же час в останній постанові Кабміну Міністерству охорони здоров’я наказано забезпечити тимчасове припинення проведення планових заходів з госпіталізації та планових операцій, крім невідкладних. Втім наразі МОЗ з цього приводу жодних постанов не приймало. Протягом останнього періоду двічі змінювались міністри охорони здоров`я (Зоряну Скалецьку замінив на посаді Ілля Ємець, а Іллю Ємця — Максим Степанов. — Авт.). Можливо, через це МОЗ не зовсім чітко і однозначно реагував на нові виклики і не надто оперативно видавав накази та рекомендації.

— Щоб провести, наприклад, пломбування зубів, не треба чекати закінчення карантину?

— Якщо говорити про заклади стоматології, то вони повинні керуватися і Постановами Кабміну, і рішеннями Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Львова, і наказами МОЗ. Кабмін дозволив вести медичну практику (так само, як працювати ветеринарним клінікам, автозаправним станціям, станціям техобслуговування транспортних засобів тощо). У свою чергу, 16 березня Міська комісія ТЕБ і НС заборонила надання планової стоматологічної допомоги у стоматологічних закладах всіх форм власності. Вже з 23 березня було дозволено працювати у плановому режимі, але виключно приватним закладам у Львові.

Міська комісія практично щодня приймає нові рішення, реагуючи на виклики, пов’язані із поширенням коронавірусу. Як наслідок, медичне середовище донедавна не мало однозначного розуміння, якими саме нормами керуватися. Я звернувся із депутатським зверненням до посадовців міської ради й отримав відповідь, що медичні, у тому числі й стоматологічні, заклади у Львові можуть працювати, і необхідно брати до уваги, власне, останні, найактуальніші рішення Комісії та постанови Кабміну. Це підтверджено й рішенням Комісії від 9 квітня, у якому було скасовано пункт про заборону планового лікування у стоматології (Протокол № 16, п. 3.3).

Станом на сьогодні обмежень немає і медичні заклади можуть надавати медичну допомогу. Рішення, як працювати (і чи працювати взагалі) заклади приймають на свій розсуд. Найважливішим тут має бути питання, чи спроможні вони забезпечити належний рівень протиепідемічного захисту, аби не наражати ні лікарів, ні пацієнтів на небезпеку.

— Зважаючи на те, що хворим або носієм Sars-2CoV потенційно може бути будь-хто, медперсонал у тих же приватних клініках забезпечується якимсь додатковим захистом? Проводиться, наприклад, більш ретельна дезінфекція приміщень?

— Частіше дезінфікуються поверхні, довше обробляються інструменти. Запис прийомів ведеться так, щоб пацієнти не перетиналися між собою. Пацієнти забезпечуються одноразовими халатами, бахілами, рукавичками. Забезпечується додатковий захист крісла, кушетки, обладнання у кабінеті. Медперсонал застосовує респіратори-маски класу захисту не нижче FFP2 і усі необхідні засоби індивідуального захисту.

Вся увага прикута до пацієнтів з коронавірусом. Але у нас є багато інших нозологій з високими показниками захворюваності і смертності. На жаль, до цього уваги немає, тож незабаром зіштовхнемося з проблемою лікування пацієнтів з іншими захворюваннями. Вже є, наприклад, нестача донорської крові.

— Карантин в Україні діятиме щонайменше до 24 квітня, насправді ніхто не знає, як буде розвиватися ситуація. Польща піку захворюваності у себе очікує у травні-червні…

— Не важливо, коли закінчиться карантин. Вже сьогодні повинні чітко знати, що будемо робити після його завершення. Завершення карантину і спад захворюваності не означатимуть, що ризик коронавірусної хвороби зник. Медичні заклади (як приватні, так і державні) повинні розуміти, в якому режимі будуть працювати, як захищатимуть свій персонал і пацієнтів від можливого зараження, за якими протоколами лікарі різних спеціальностей надаватимуть медичну допомогу хворим на Covid-19 і носіям вірусу. Вже сьогодні треба думати про перерозподіл видатків державного і місцевих бюджетів, бо ризик неконтрольованих спалахів коронавірусної інфекції зберігатиметься. Держава може не встигати брати на себе ініціативу, тому могла б йти насамперед від професійних медичних середовищ.

— А як працюють лікарі зараз? От є пацієнт, в якого тест на коронавірус показав позитивний результат, але йому потрібно надати ургентну допомогу.

— В Україні діагноз підтверджено у понад 2500 осіб. Тут ми знову говоримо про необхідність протоколу захисту від коронавірусної інфекції — чи ця людина носій, чи захворіла. Якщо захворіла, проводиться симптоматичне лікування, тобто, у першу чергу, лікується коронавірусна інфекція. Суміжні захворювання також треба лікувати, але мусить бути пріоритетність. У першу чергу усувається те, що становить загрозу життю.

— У Клінічній лікарні швидкої медичної допомоги Львова щодня тестують працівників чергових бригад, які надають невідкладну допомогу населенню. Доцільно тестувати всіх медиків без винятку?

— Тестування має бути масовим як для громадян, так і передусім для медичних працівників, для того, щоб, по-перше, ми могли бачити реальну картину поширення вірусу, по-друге, вберегли медиків, бо якщо захворіє значна частина медперсоналу, зіштовхнемося з величезною проблемою.

Боротьба із коронавірусом складається з кількох етапів. Один із них — це карантин. Він потрібен. Етап тестування держава провалила. А з цього треба було починати. Якщо тест показав позитивний результат, то тестувати треба всіх, з ким цей хворий контактував, і тоді переходити до наступного етапу — ізоляції тих, хто потенційно може бути хворим або носієм вірусу. Є проблема з наявністю тестів. Дуже довго вони їдуть в Україну, є питання до їхньої якості. Потрібно відзначити старання волонтерських організацій, бізнесу, які допомагають, але не можуть замінити функцій держави. Я аналізував приклад Південної Кореї. У цій країні щодня проводять по 20 тисяч тестів. У нас на 1 млн. населення — 518. Це — один із найнижчих показників у Європі.

— Ще один етап успішної боротьби із коронавірусом — обсервація.

— У багатьох країнах світу громадян, які поверталися з інших країн, відправляли на обов’язкову обсервацію. В Україну повернулося близько 2 млн. її громадян і вони не відбули жодної обсервації. Ввели обмеження на пересування, відвідування громадських місць тощо. Та ці заходи запізнілі. Сподіваюся, не настільки, що проблема стане неконтрольованою.

— Вакцини коронавірусної інфекції поки ще немає. Лікування також немає — хворим надається симптоматичне або (якщо випадок важкий чи критичний) — експериментальне лікування. Яким протоколом керуються українські лікарі, надаючи допомогу хворим з Covid-19?

— Враховуємо досвід іноземних країн — того ж Китаю чи Італії, де застосовуються протималярійні препарати, комбінації противірусних препаратів. Деякі з запропонованих схем лікування виявилися успішними.

Щодо вакцини, то є інформація, що з 1 червня Ізраїль почне її тестувати. Про успіхи у цьому напрямку звітує Німеччина. Але за усіма розрахунками масово робити щеплення від коронавірусної інфекції можуть почати не раніше, як через рік. Рівно стільки часу мусимо протриматися.

Про що обов’язково треба подбати — наявність апаратів ШВЛ і навчений персонал (бо проблема полягає не тільки у наявності апаратів, мусять бути фахівці, які вмітимуть з цим обладнанням працювати), а також достатню кількість масок і дезінфекторів.

— Кожна криза дає поштовх до розвитку. Які уроки винесе з цієї епідемії Україна?

— Здоров'я в українців ніколи не було у пріоритеті. Люди витрачали гроші на матеріальні цінності, але не інвестували у власне здоров'я. Можливо, тепер буде по-іншому. Сподіваюсь, держава змінить своє ставлення до медичної галузі і бюджетні кошти перерозподілятимуться таким чином, щоб медицина вийшла з того плачевного стану, в якому перебуває багато років.

Запитувала Наталія Гелий («Високий Замок»).

Примітка: Публікації в рубриці "Трибуна депутата" є відображенням суб’єктивної позиції авторів та можуть не збігатися з офіційною позицією  Львівської міської ради