×

Попередження

Неможливо завантажити XML-файл

У Сихівському районі збудують громадсько-торговий центр

Нові пропозиції від найбільшого продуктового ринку Західної України, свіжі ідеї щодо реконструкції площі Довженка, дискусії стосовно спорудження нового Спортивного Комплексу, відновлення Зеленого Кола, відкриття вікі-медіатеки для дітей… То що вирішальне – активна громада чи її представники – депутати? Сихів, як приклад вдалого розвитку окремого мікрорайону – збіг обставин чи послідовність дій, заздрість чи приклад для інших віддалених частин Львова?

Цього тижня – ще одна новина: задум із реорганізації та облаштування сучасного громадського простору на площі перед Громадсько-торговим центром «Зубра-центр» переходить у активний етап реалізації.

Станом на сьогодні - готові концептуальні пропозиції авторства Антона Коломєйцева та його колег, а також сприяння та готовність до взаємодії - як з боку бізнесу, так і від Сихівської районної адміністрації, що опрацювали та попередньо погодили пропозиції.

Я зустрілася з Олегом Березою – одним з ініціаторів проекту, депутатом фракції «Самопоміч» ЛМР:

  • Олеже, що було і поки що є «поганого» в площі перед , так званою, Санта-Барбарою на Сихові?
  • Ще коли я очолював «Львівавтодор», і ми побудували трамвайну колію на Сихів, стало зрозуміло: цей район отримав не просто нове сполучення, а нове життя. Ми забрали старий ринок, зробили там хорошу дорогу,  ми поміняли там інфраструктуру. Комплекс «Зубра центр» тепер просто не відповідає цьому  рівню сучасності. Ні за комфортом, ні за зручністю для пасажирів, котрі виходять там на кінцевій, ні для мешканців. Природньою була ідея розробити нову концепцію для того, щоб потім говорити на загал з громадськістю, врахувати всі інтереси – і перевізників, і торгівців, котрі там працюють в МАФах, і самих мешканців – з чого починати. Разом з сихівською райадміністрацією та активними підприємцями, зокрема, з Зубра центру, ми звернулися до урбаністів. Антон Коломєйцев першим запропонував нам ідею, яку ми обговорили з депутатами і підприємцями . Звісно, попереду – ще більше обговорення, на якому ми заслухаємо усіх, хто має бажання долучитися, і на основі усіх пропозицій і побажань внесемо правки і вдосконалимо проект, за яким вже будемо працювати над реалізацією.
  • Цю початкову візуалізацію ми вже бачимо. Яке рішення вважаєте вирішальним?
  • Створення комфортного простору для спілкування і дозвілля мешканців цього мікрорайону. Перенесення автобусних зупинок ближче до дороги, зведення розкиданих точок торгівлі в єдиний центр. Вивільнення простору для зручних алей і сухого фонтану.  Ми хочемо, щоб після робочого дня сихівчанин міг відпочити з насолодою і гордістю за те, як розвивається його район.
  • Хто фінансуватиме реалізацію?
  • Звісно, ми працюємо над тим, щоб залучити певні доброчинні кошти. Але це простір, котрий належить громаді міста, тому ми будемо просити, аби місто профінансувало його.
  • Коли очікувати наступний крок реалізації?
  • Як я вже зазначив, потрібно провести громадські обговорення, для того, аби врахувати усе. На основі цих побажань буде доопрацьований сам проект.
  • Сихів знову демонструє приклад усім іншим районам Львова?
  • Саме це місце – має свою історію: хто не дивився колись славнозвісний серіал і не пам’ятає арки на початку кожної серії «Санта-Барбари»?) Назва будівлі і оточення довкола самими людьми була так названа. Але те, що зараз там є – це вже неактуальна стара радянська урбаністика, яка неприваблива для ока і душі. Це треба змінювати!

До розмови доєднується автор ідеї – архітектор, урбаніст Антон Коломєйцев.

  • Розробляти проекти для центральної частини Львова і нових ( відносно ) районів – величезна різниця. Історична частина формувалася століттями, такі громадські простори, як площа Ринок чи інші площі середмістя з самого початку задумувалися такими: там одразу розташовувалися громадські будівлі. Відповідно, це працює віками, а сьогодні задовольняє потреби як туристів, так і  самих львів’ян. Ті простори в спальних районах, як то на Сихові, свого часу не встигли реалізувати належним чином: встигли звести багато житла, але не встигли створити соціальну інфраструктуру більшу, ніж школи і садочки. Хоча і це вже дуже добре – що_б зараз робили діти і батьки! Сихів проектувався в 80ті роки. Тоді – розвал СРСР, економічні кризи, зміна економіки. Крім кінотеатру імені Довженка нічого і не встигли збудувати – ані Будинку Культури, ані спортивного комплексу. Лише згодом в просторі, зарезервованому під центр мікрорайону, заклали першу велику церкву. Цілісного громадського простору, відкритого ансамблю  – з оточенням, озелененням, будівлями, які складають воєдино в композиційне ціле цей простір  – не було взагалі. Це все відбулось по залишковому принципу. В основному – велика маса житла для робітників, а ідеї щодо громадських просторів так і залишились на папері.
  • Тому на Сихові складніше продумувати такі проекти?
  • На Сихові – потрібніше. В центрі завдання – реконструювати чи осучаснити. Так, як це , до прикладу, якісно зробили на площі Митній чи планують робити на площі Теодора. На Сихові, як і у центрі, живе величезна кількість людей, але вони не мають таких затишних площ та скверів. Вони, власне, за «цим» їдуть в центр. І тому дуже важливо створити там локальні субцентри, в яких людина могла б знайти рекреацію, дозвілля, місце зустрічей. Зазвичай, до таких просторів прив’язані зупинки громадського транспорту чи пересадок. Вони стають одним цілим. Згідно з нашою концепцією мова йде про те, щоб велику частину простору на Санта-Барбарі перетворити на затишну міську площу та зелені скверики, адже шлях до найближчого парку імені Івана Павла ІІ для мешканців тієї ж вулиці Трильовського скадає майже 1 км.
  • До теми – ще один новий громадський простір на Сихові, який зараз готується, вищезгадана площа перед кінотеатром Довженка. Як Вам цей проект?
  • Мені дуже подобається ідея. Я був в журі цього конкурсу і одразу голосував сам і переконував інших членів комісії підтримати його: він дуже філософський. Це не банальне рішення – перемостити площу новим бруком, а набагато цікавіша ідея: та зелена лунка немов реагує на церкву, що стоїть навпроти на пагорбі проспекту Червоної Калини. Це місце своєрідного єднання сихівчан. Це дуже «гнучкий» простір: там можна і фестивалі проводити, і сімейні уікенди, і навіть просто відпочивати на траві з книгою. ( Більше про проект - facebook.com/pg/initiative109/photos/?tab=album&album_id=1070481683119081 )

До слова, ця ж проектна група, яка виграла конкурс на реконструкцію площі перед кінотеатром Довженка, проектувала і Сквер Гідності біля Санта-Барбари. А, власне, за нашим задумом, проект оновлення має в майбутньому з’єднатися з цим сквером.

  • Що найважливіше при проектуванні нових просторів в місті?
  • Зрозуміти обставини і оточення. Зрозуміти, які тут є впливи на цей простір і що його визначає. На сьогодні площа перед Санта-Барбарою – це суцільний хаос з нераціонально припаркованих машин , розкиданих усюди МАФів, які стоять своїми торцями то до вулиці, то до вітрин кафе – нагромадження усього найгіршого, що може бути в громадському просторі. І при цьому – все це під відкритим сонцем на асфальті – пательня просто!
  • Як ви хочете все впорядкувати?
  • МАФи плануємо «зібрати» разом, в одному місці, зробити їх естетично привабливими. Малі архітектурні форми можна зустріти в усій Європі, але вони згруповані, розвернути до вулиці, вирішені в єдиному дизайн-коді – це стосується не тільки архітектури, але й естетики написів. У Львові сьогодні також можна зустріти красиві МАФи, які стають дуже популярними. Є випадки, коли невеликі МАФи-кафе – 20 квадратних метрів – проектували топові архітектори, не всі про це знають, але вони достойно виглядають.
  • Що ви робитимете з проїжджою частиною?
  • Збережемо повністю дві смуги. Ба більше – розширюємо їх під місце паркування для зупинок автобусів: одна група зупинок буде сформована з південного боку для крупно габаритних міських автобусів, що мають тут кінцеву, а інша – ближче до трамвайної зупинки, аби пасажири могли одразу зручно перейти по новоствореному пішохідному переході. Заплановано, що там зможе зупинятись спарений тролейбус, який в майбутньому тут курсуватиме.
  • Це, так звані, «кишеньки» для автобусів?
  • Ні, це окрема смуга. Загалом, «кишеньки» - це зло для громадського транспорту: автобусу після зупинки незручно з них виїжджати. В нашому випадку намагатимемось зробити так, щоб автобусу було легко «вбудовуватись» в загальний рух транспорту.
  • А чи збережете ви символ – арки на будівлі, які і дали назву «Санта-Барбара» цілому мікрорайону?
  • Те, що ви зараз бачите на візуалізації – це концептуальний проект. Він потребує широкого обговорення. І тут буде найважче: як все врахувати? Це практично неможливо: стільки людей, стільки ідей, порад і думок. Успіх будь-якого урбан-проекту – не в геніальності архітектора, котрий сів і придумав: Я геній, я так бачу. Це не працює. У нашому випадку все вирішує колективний розум. По-суті , до мене звернулися тому, що я давно займаюсь інтегрованою концепцією розвитку міста, і мені справді цікаво було зайнятися цим новим простором. Ми консультувалися і з сихівською райадміністрацією, і з транспортниками і з мажоритарним власником торгового центру. А тепер, базуючись на цьому фор-ескізі, залучатимемо до обговорення ширші кола. Власне, в партисипації, в тому, щоб почути думку спеціалістів, наприклад, тих, хто займається вело-інфраструктурою, іншими громадськими просторами по сусідству чи, для прикладу, «Львівелектротрансу»… Отож, на мою думку, арки на будівлі «Санта-Барбари», що стали своєрідним символом, потрібно  залишати. Це досить цікава архітектура 80х років на зламі модернізму та пост-модернізму, яку треба відремонтувати і зберігати. Більше того, сьогодні цей фасад є погано репрезентованим : перед магазинами стоять кіоски і закривають все. Потрібно дати можливість торгівлі відкритися, зробити якісні вітрини, адже тут багато великих магазинів. Потрібно внести естетику. Ринок – це життя міста, ми лише хочемо підтримати усі процеси і надати йому естетичності. Та торгівля, яка  сформувалася ще в 90ті роки, вже не конкурує з сучасними торгівельними форматами . І це розуміють і покупці, і самі власники. Тут може народитися абсолютно новий простір – і для торгівлі, і для рекреації.

Тему продовжує Ігор Корончевський, депутат фракції «Самопоміч» ЛМР:

«Реорганізація цього простору безперечно потрібна. Щодня тисячі людей проходить чи проїжджає цією площею і зробити для них комфортне місце як для проведення часу , так і для очікування громадського транспорту та для руху транзитом на авто – дуже важливо».

        «Важливість простору перед «Санта-Барбарою»  зросла із появою трамвайної лінії, і тепер сама площа контрастує із свіжо-збудованою трамвайною лінією та реконструйованим асфальтом проїзної частини, - підтримує ідею Павло Сирватка, начальник відділу інвестиційних проектів ЛКП  «Львівавтодор» , - Зараз площа далека від ідеалу: поганий стан покриття, часто відсутні стежки на потрібних напрямках руху, рознесені зупинки громадського транспорту, неясно - яка частина площі належить громадському транспорту,  а яка - приватному, немає організованих місць для стоянки громадського транспорту в очікуванні відправлення. Важливо врахувати не тільки поточні потреби користувачів площі, а й те як вона розвиватиметься у майбутньому, оскільки реконструкції робляться один раз на кілька десятків років.»