Чому одні петиції у Львові впроваджують, а інші – припадають пилом? Що таке дорадчі органи і чому львів’яни вступають у них і одночасно ненавидять їх? Як податися на Громадський бюджет, щоб проект переміг  і втілити його у життя?

За одним столом напередодні  зібрались найактивніші львів’яни – автори петиції, переможці громадських проектів, громадські активісти, члени дорадчих рад  – аби відверто обговорити сильні та слабкі сторони усіх інструментів впливу на місцеву владу, її рішення та навіть бюджет.

Спільний майданчик організувала депутатка ЛМР від Української Галицької Партії Юля Гвоздович, котра одночасно є головою комісії законності у міськраді, відтак добре розуміє, які інструменти працюють, а які є формальними та неефективними.

Влада не хоче ділитися повноваженнями із громадою. «Хрещений батько» Статуту Львова, екс-начальник Головного територіального управління юстиції у Львівській області Ярослав Жукровський висловив думку, що насправді інструментів впливу мешканці мають багато. Та вони діють не усі, бо місцевій владі за своєю природою не хочеться віддавати громаді. І тут уже від громади залежить – буде вона вимагати і контролювати процеси, чи змириться із тими правилами, які диктує влада.

Святослав Товстига, котрий кілька років входив у громадську раду при управлінні транспорту Львова розповідає свій досвід. Каже, що тоді його рада була зв’язною ланкою  між управлінням, бізнесом (перевізниками) та мешканцями:

“Ми перші, хто почав налагоджувати комунікацію, бо ці структури між собою взагалі ніяк не спілкувались і від того виникало безліч проблем”.

Усі присутні учасники громадських рад заявили – найбільша проблема такого інструменту у тому, що це все ж таки лише консультативний орган. До  рішення громадської ради чиновники можуть прислухатися, а можуть ігнорувати.

В принципі, як і депутатів, зауважила Юля Гвоздович:

“Депутатські зауваження не є обов’язковими для виконання. Висновки усіх депутатських комісій несуть лиш рекомендаційний характер, але не обов’язковий”.

Тож навіть якщо небайдужа громада таки відвідуватиме зустрічі, буде напрацьовувати зміни та пропозиції – їх можуть просто проігнорувати. Також на неефективність таких громад впливає і той факт, що до неї можуть вступити усі охочі. І часто ці люди не несуть за собою конструктиву, потім перестають відвідувати зустрічі і як наслідок – важко досягти кворуму.

Ще одна членкиня громадської ради при управлінні освіти Христина Шабат  пояснює, що ефективність громадської ради, на жаль,  часто залежить від бажання співпрацювати керівника управління, при якому засідає рада.  Усі також погодились, що потрібно вносити зміни у частині якісного відбору до громадської ради та обмежити термін дії ради до двох років. Допускати тих, кому справді ці питання цікаві і хто справді хоче конструктивно допомагати.

Електронна петиція – інструмент, який у Львові почав діяти із 2016 року. За цей час необхідну кількість голосів зібрали лише півсотні петицій. І усі вони – дуже різного характеру. Як депутатка ЛМР Юля Гвоздович розповідає, що майже усі петиції, що потрапляють на сесію ЛМР, підтримуються депутатами. Але реально впроваджено у життя лише кілька (наприклад, оформлення грошової допомоги при народженні дитини онлайн). Присутні активісти зійшлись на тому, що електронні петиції та проекти на Громадський бюджет є найбільш дієвими інструментами у місті, бо тут відомі та зрозумілі правила.

Щодо громадського бюджету, то на зустрічі озвучили цікаву тенденцію – хоч і кількість авторів проектів, що подають на Громадський бюджет зменшується у Львові, та кількість тих, хто голосує за різні проекти – щороку зростає. Тобто більше львів’ян дізнаєтьcя, що таке взагалі є.  Галина Васильченко, голова ЛМО УГП, наприклад, двічі перемагала у категорії «малі проекти». Жінка розповідає, що найважче назбирати найбільше голосів під своїм проектом. Але є однозначні плюси. По-перше, практичні – громада доб’ється ремонту дороги, тротуару, облаштування парку. А по-друге, люди справді стають справжньою громадою, вони зближуються, сусіди починають між собою спілкуватися.

Також на зустрічі обговорили, на що реально можуть впливати львівські діти.

Представниця учнівського самоврядування Львова Діана Сузова вважає  несправедливим те, що через неповноліття діти не можуть голосувати за  проекти, які стосуються саме їх.

«У школі, в учнівському парламенті, нас вчать того, що ми можемо робити у дорослому житті. Але хотілось би впливати на дотичні до нас теми вже зараз, у підлітковому віці»,  – каже школярка. Представник студради Львівщини також наголосив на недостатній залученості молоді, однак тенденція зацікавленості молоді політикою покращується у місті.

А є випадки, коли на вирішення однієї великої проблеми починаються застосовувати чи не усі методи впливу громади. Про досвід реконструкції Личаківської вулиці розповідає мешканка району Настя Карпяк. 

На початках ми мали  жахливу реконструкцію дороги, але через це ми отримали згуртовану активну громаду.

“Ми дуже довго чекали ремонту нашої вулиці, бо вона була у жахливому стані. Та у процесі ми помітили багато незрозумілих рішень від проектантів. І почали звертати увагу на це. Але все це робилось окремо і людей ніхто не те, що не слухав, а й говорити з нами ніхто не хотів. Але як тільки ми об’єднали зусилля, почали писати колективні листи, організовувати зустрічі – нас уже не могли “футболити”. Відтак, на початках ми мали  жахливу реконструкцію дороги, але через це ми отримали згуртовану активну громаду”.

На зустрічі також обговорили можливості громади контролю за закупівлями та продажами, які здійснює міська влада. Це все можливо роботи маючи доступ до інтернету і нескладні навички – про це розповіли представники ГО Центр громадського моніторингу та досліджень Олег Блінов та аналітик Львівського регуляторного хабу – Катерина Шуварська.

Під час дискусії організаторка заходу - депутатка Юля Гвоздович презентувала довідник “Зробимо разом. Як львів'яни можуть впливати на владу”, де зібрала конкретні поради, посилання, лайфхаки усіх інструментів громадської участі відповідно до статуту громади Львова.  

Електронна версія посібника - за посиланням: 

https://issuu.com/uhp.lviv/docs/_________02.04_aa84a38caef2cd?fbclid=IwAR05k5C.

Примітка: Публікації в рубриці "Трибуна депутата" є відображенням суб’єктивної позиції авторів та можуть не збігатися з офіційною позицією  Львівської міської ради.