Депутатський запит Тараса Чолія щодо демонтажу у місті Львові символіки комуністичного тоталітарного режиму

Текст запиту подаємо повнотекстово:

Вкотре звертаємось до Вас щодо невиконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, який вступив у дію більш як два роки тому. У відповідь на мій депутатський запит від 30.06.2016 р. міська влада запевнила, що “процес декомунізації здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, а міська рада проводить виважену політику щодо мінімізації вшанування та популяризації осіб з неоднозначними комуністичним минулим”. Однак досі у Льовові є кілька об’єктів з яскраво вираженими елементами комуністичної символіки та радянської пропаганди.

Першочергово йдеться про так званий Монумент Слави, який є на перетині вулиць Героїв Майдану та Стрийської у м. Львові, з новочасною присвятою “Переможцям над нацизмом”, але з первісною концепцією возвеличення “бойової слави Радянських Збройних Сил”. З лицевої сторони стели цього монументу розміщено три горельєфи “Народження Червоної Армії”, “Громадянська війна”, “Визволення Західної України”, а доповнює цю композицію п’ятикутна зірка. Прикметно, що за результами аналізу, проведеного міською владою, цей монумент було визнано таким, який не підлягає декомунізації. Абсурдність ситуації полягає в тому, що на монументі, начебто присвяченому боротьбі з нацизмом, возвеличується період утвердження в Україні іншого тоталітарного режиму - комуністичного. Виглядає на те, що така позиція міської влади, зокрема міського голови Андрія Садового, спричинена звичайним незнанням історії, адже у цьому випадку нацистами можна вважати вояків Української народної республіки, яких на цій стелі “героїчно” поборюють більшовики. Особливого цинізму набуває горельєф, у якому відображене так зване воз’єднання, чи радше анексія Радянським Союзом західноукраїнських земель. Мабуть, тут як нацистів варто трактувати понад півмільйона українців, виселених до віддалених районів Союзу у 1939-1941 рр. або ж понад 20 тисяч українських патріотів, розстріляних у тюрмах НКВС наприкінці червня 1941 р. Чи може пакт Молотова-Ріббентропа, який призвів до вересневих подій 1939 р., теж є одним з епізодів боротьби Радянського Союзу з нацизмом?

Окрім цього, поза увагою міської влади залишилися дві пам’ятні дошки Ярославу Галану, розміщені на фасаді будинку № 46ц по вул. Стрийській та на фасаді будинку № 18 по вул. Героїв Майдану. Нагадуємо, що цей діяч, творчість якого була пронизана ненавистю до національно-визвольних змагань українців та греко-католицької церкви, внесений Українським інститутом національної пам’яті до списку осіб, які підлягають декомунізації. Апофеозом злочинного недбальства міської влади є те, що у Львові, по вул. Виговського (колишня назва - Терешкової), перед входом у міську комунальну поліклініку № 5 досі стоїть пам'ятник Валентині Терешковій, першій жінці-космонавтці, яка зараз є депутатом Державної Думи Росії від партії “Єдина Росія”, і яка проголосувала за анексію Криму в 2014 р. та низку дотичних до цього законів. Згадана особа теж внесена Українським інститутом національної пам’яті до списку постатей, які підлягають декомунізації.

Також, зважаючи на те, що я вже втретє звертаюсь до вас з приводу демонтажу комуністичної символіки, прошу виконати вимоги Закону протягом двох тижнів. В іншому випадку я звернуся до суду з позовом про вашу бездіяльність.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,

ПРОШУ:

1. Демонтувати символіку комуністичного тоталітарного режиму з так званого Монументу Слави, передусім - п’ятикутну зірку із зображенням Кремля;

2. Провести громадське обговорення зі залученням фахівців з історичного й архітектурного середовищ щодо подальшої долі цього Монументу, в тім числі розглянути питання його демонтажу та перенесення до одного з музеїв м. Львова, зокрема до Меморіального музею тоталітарних режимів “Територія терору”;

3. Демонтувати меморіальні таблиці Ярославу Галану та пам’ятник Валентині Терешковій.

Відповідь прошу надіслати у встановлений чинним законодавством строк за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 1, к. 228.