Версія для друку

7 причин пишатись „Новою Українською Школою”

Потяг під назвою „українська середня школа” впродовж останніх 20 років рухався темним тунелем. Усі пасажири цього потягу теоретично знали чи інтуїтивно відчували, що десь там попереду має бути вихід. Втомлені очі директорів та вчителів, налякані очі батьків та учнів, напружено вдивлялись в темряву. І ось нарешті вдалині замиготіло світло.
18 серпня на одній з педагогічних конференцій міністр освіти і науки України п. Лілія Гриневич презентувала широкому загалу концепцію „Нової української школи”.
Цей документ покликаний простою мовою пояснити ідеологію змін, які будуть реалізовані в процесі реформування середньої освіти.
За словами розробників, концепцію створили, аби зацікавити ідеєю реформування освіти якомога ширші кола. Адже реформа освіти має бути підтримана і вчителями, і батьками, а також бізнесом, місцевою владою та всіма тими, кого освітня проблематика торкається безпосередньо. ”Усі бажаючі долучитись до обговорення даного документу, можуть надсилати свої зауваження, ідеї, пропозиції до 20 вересня 2016 року на електронну адресу: [email protected]”.  У своїй публікації я не претендую на детальний аналіз даної концепції. Але оскільки освітня тематика торкається мене безпосередньо, наважусь озвучити кілька пунктів, які додали мені оптимізму щодо майбутнього нашої освіти.

1. Наявність документу та його якість
Насамперед тішить сам факт існування документу, що відображає бажання урядовців до діалогу як з професійним освітнім середовищем, так і з безпосередніми споживачами освітніх послуг. По-друге: як на мене, за якістю оформлення та подачі інформації, це найкращий програмний документ українського уряду (принаймі за останні 10 років). Інформація добре структурована, мова викладу водночас дуже змістовна і дуже проста. Протягом читання 40 сторінок тексту в уяві поступово розгортається об’ємна, чітка і зрозуміла модель школи. Осягнути ідеї та думки авторів можуть батьки та учні, а не лише освітні експерти. Складається враження, що упорядники концепції думали в першу чергу не про галочку в звіті, а про тих, хто буде читати їхній текст. А це вже значний прогрес для працівників державних структур.

2. „Триєдиний” погляд на учня
Під час майже кожної дискусії на освітню тематику піднімалось питання: кого має готувати школа? Кого ми отримаємо на виході „середньої освіти”? У концепції чітко декларується, що „Нова українська школа” має готувати Особистість, Громадянина та Фахівця. При цьому ще й уточнюється: Цілісну Особистість, Патріота, Інноватора. Таким чином, ми маємо три осі координат, які формуватимуть „освітній простір” нової школи: індивідуально-психологічну, суспільно-політичну та соціально-економічну. Така об’ємна тривимірна модель Учня дозволяє враховувати в навчальному процесі інтереси основних „акціонерів” школи: учня та його батьків, держави, ринку праці.

3. Компетентнісний підхід і робота з „життєвою траекторією” учня
Нова українська школа не ставить собі за мету випустити учня, який знатиме „все про всіх”, але зростити людину, яка зможе зарадити собі в умовах сучасного динамічного та мінливого світу. Тому логіка навчального процесу буде будуватись не на тому, чим багата шкільна бібліотека, а на тому, які задачі доведеться вирішувати учням вийшовши за стіни школи. Виділено 10 ключових компетентностей, розвиток яких допоможе молодій людині бути продуктивною та залишатись собою посеред високотехнологічного, мультикультурного суспільства завтрашнього дня, а саме:
- Спілкування рідною мовою;
- Спілкування іноземними мовами;
- Математична грамотність;
- Компетентності в природничих науках та технологіях;
- Інформаційно-цифрова компетентність;
- Уміння навчатись впродовж життя;
- Соціальні і громадянські компетентності;
- Підприємливість;
- Загальнокультурна грамотність;
- Екологічна грамотність та здорове життя;
Важливою складовою є прагнення підготувати дитину до самостійного формування, реалізації та свідомої корекції своєї життєвої траекторії, в т.ч. навчальної та професійної. Постановка цілей, аналіз необхідних та наявних ресурсів, прокладання та контроль за виконанням „дорожньої карти” – ось лише деякі з тих навичок, які матимуть критичне значення в умовах непередбачуваного майбутнього. Учні мають відчути себе не лише виконавцями, але й співавторами сценарію на шкільній, а згодом і життєвій сцені.

4. Автономність та відповідальність усіх учасників: громада-школа-вчитель-учень
Свобода – це двостороння медаль. На одній стороні - можливість самостійного прийняття рішень. На іншій – спроможність нести відповідальність за свої рішення. Концепція Нової Школи однозначно декларує, що:
- „Вільну людину може сформувати лише вільна особистість” та надає вчителю значний простір для свободи вибору та творчої реалізації його педагогічних ідей;
- „Нова школа матиме широку автономію”, а це значить, що адміністративні та навчально-методичні повноваження будуть делеговані на рівень закладу освіти;
- „Зросте вплив місцевих громад на формування локальної освітньої політики, з урахуванням місцевих культурних особливостей та особливостей ринку праці”.
Таким чином, „автономність та відповідальність” стають базовими цінностями для усіх ланок освітньої екосистеми, в якій зростатимуть наші діти.

5. Залучення батьків до освітніх процесів
Сьогодні включеність батьків у шкільні процеси в основному зводиться до присутності на батьківських зборах та „добровільних пожертвувань” на покращення матеріального стану навчального закладу.
Автори концепції декларують, що „школа має ініціювати нову, глибшу залученість родини до побудови освітньої траєкторії дитини”. Засадничим підходом на якому будуватиметься Нова школи є „педагогіка партнерства”. Згідно з цим підходом, учні, батьки та вчителі є рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Отже батьки отримають більше можливостей впливати на навчальний процес, але вже не зможуть нарікати, що „школа” погано навчила їхню дитину.

6. Ітеративний підхід до здобуття освіти
Нова концепція пропонує наступну структуру освітнього процесу: початкова освіта (тривалість 4 роки) – базова середня освіта (5 років) – профільна середня освіта (3 роки). Кожен з цих етапів розбитий ще на 2 цикли. Таким чином, процес здобуття повної середньої освіти складається з 6 ітерацій та в цілому триватиме 12 років. Чому наявність стількох, відносно незалежних етапів навчання, є позитивним зрушенням? Тому що ми живемо в світі, де одним з вирішальних чинників є швидкість змін. Для того, щоби бути ефективною, освіта має бути актуальною. Навчальні програми необхідно постійно оновлювати, наближаючи до реальних задач, з якими учні матимуть справу в особистому, громадському та професійному житті. Функціонуючи в мінливому світі, школі потрібно володіти високою адаптаційною здатністю. Тому, маючи відносно короткі (в середньому 2 роки) освітні цикли та широку автономність в навчально-методичній сфері, школи зможуть гнучко реагувати на зміну соціально-економічних запитів.

7. Різновікові та міжпредметні групи
Концепція зазначає, що в Новій українській школі „з’явиться можливість навчання в різновікових предметних або міжпредметних групах”. Чому це важливо? Ми вже зазначали, що для того, щоб бути корисним шкільний досвід повинен максимально наближатись до майбутнього суспільно-професійного досвіду учня. Звідси випливає, що навчання протягом 12 років в групі, однорідній за віковою ознакою, аж ніяк не сприяє розвитку соціальної компетенції учня, оскільки 99% соціальних груп є різновіковими за своїм складом. Таким чином напрацювання моделей поведінки в різновікових групах є важливою складовою соціальних навичок молодої людини. Про значення „міжпредметності” в сучасному світі можна і не згадувати. Основна маса інновацій (як тут не згадати, що саме Інноватора і готуватиме Нова українська школа) створюється в точці перетину різноманітних дисциплін та галузей. Тому чим швидше учні навчаться поєднувати концепції з різних областей знань, тим вища ймовірність народження в Україні проривних ідей, що змінять світ на краще.

Ось такі 7 пунктів, які складають лише невелику частину конструктивних пропозицій концепції „Нової школи”. Так само цей документ може містити тези, з якими ви щиро не погодитесь. Я не закликаю вас до безапеляційного прийняття даного бачення, але заохочую до ознайомлення з цим документом та активного обговорення в середовищі ваших знайомих, на публічних майданчиках, чи безпосередньо з командою упорядників.
Тільки через суспільний діалог ми зможемо витворити та втілити проект Нової Української Школи, вчитись та працювати в якій буде приємно, почесно та перспективно.