Завдяки активній позиції громади вдалося припинити зазіхання корупціонерів та горе-підприємців на землі Снопківського парку
Під час сесії Львівської міської ради, що відбулась 15 травня 2014 року, депутати затвердили ухвалу щодо визначення чітких меж парку «Снопківський».
Як розповів депутат ЛМР мажоритарного округу №21 Василь Горон, недобросовісні підприємці намагалися відчужити земельні ділянки Парку «Снопківський» під комерційну та приватну забудову. Протистояння громади та цих горе-підприємців, за спинами яких можна прослідкувати злочинну діяльність представників команди міського голови Садового та керівництва найбільшої фракції у Львівській міськраді, тривало три роки.
Парк «Снопківський» являється природно-заповідним фондом, хоча процес затвердження його чітких меж, не було завершено, відповідно до чинного законодавства. 1981-го року межі парку були затверджені тільки Львівським обласним виконавчим комітетом, проте цю процедуру не було доведено до кінця, що дозволяло чиновникам відчужувати земельні ділянки під забудову. Особливо це явище поширилося за мера міста Андрія Садового. Чиновники міськради створювали різного роду маніпуляції: відмивали великі суми коштів на благоустрій та прибирання парку (насправді це робила місцева громада) та завдяки корупційним схемам заробляли на відчуженні земельних ділянок під комерційну та приватну забудову. «Цією ухвалою нам вдалося збільшити межі парку «Снопківський», окреслити їх чітко, врахувавши зелені насадження, що, у свою чергу, не дозволить розкрадати землі природо-заповідного фонду міста Львова», – каже Василь Горон.
Наступний крок, який необхідно зробити, аби остаточно затвердити збільшення меж Парку «Снопківський», буде затвердження Львівською міськрадою відповідного технічного документу та аналогічне результативне голосування на сесії Львівської обласної ради.
Недосконале законодавство залишає мешканців гуртожитків кріпаками
У Львові на початку цієї каденції Львівської міської ради нараховувалось 42 гуртожитки різних форм власності. З року в рік депутат Львівської міськради Василь Горон спільно з громадськими та профспілковими діячами напрацювали чіткий механізм щодо їх прийняття у комунальну власність міста Львова та отримання їх мешканцями права на приватизацію власних помешкань.
Упродовж останніх чотирьох з половиною років вдалося прийняти у комунальну власність міста практично всі гуртожитки, балансоутримувачами яких були державні підприємства. Проте залишилися дев'ять найпроблемніших, що належать приватним фірмам. За словами Василя Горона, ситуацію неймовірно складно виправити без внесення необхідних змін у законодавство, адже недобросовісні власники використовують нинішні норми закону, спекулюючи довкола теми матеріальної компенсації від держави або місцевих рад. Також вагомою причиною зупинки процесу передачі гуртожитків на баланс міської громади є відвертий саботаж з боку керівництва приватних підприємств-власників гуртожитків.
Зокрема, у Львові яскравим прикладом гальмування цього процесу є ситуація довкола гуртожитку, що на вул. Кримській, 26А, де недобросовісний власник подав до суду, оскаржуючи ухвалу Львівської міськради щодо прийняття у комунальну власність цілісного майнового комплексу у статусі «гуртожиток» та надання дозволу на приватизацію його житлових та нежитлових (допоміжних) приміщень. Окремо варто наголосити на ситуації, що склалась довкола трьох гуртожитків, які колись належали нині вже зруйнованому Львівському автобусному заводу. Після прихватизації заводу, вочевидь маючи попередньо план знищення цільного майнового комплексу та виробничих потужностей, горе-власник за кілька днів до банкрутства перереєстрував ці три гуртожитки на фірму «Львівавтокомплектація». Відповідно, такий крок приватника дозволив зробити мешканців гуртожитків безправними наймачами помешкань. Подібна історія з багатостраждальним гуртожитком, що на вул. Білоцерківська, 10. Після втручання Василя Горона вдалося змусити керівництво лампового заводу «Іскра» (юридичний власник гуртожитку на вул. Білоцерківська, 10) провести належну реєстрацію всіх мешканців, однак тут розгорівся ще один конфлікт. Керівництво лампового заводу вирішило перекласти свої витрати на плечі мешканців цього гуртожитку, максимально збільшивши комунальні тарифи. Найгірше те, що через відсутність чітких норм у законодавстві, ці конфлікти «сповзають» в затяжні судові тяганини, які, ясна річ, не сприяють процесу прийняття цих майнових комплексів у власність територіальної громади.
Розуміючи, що на місцевому рівні вплинути на відповідну ситуацію не має можливості, Василь Горон розпочав активну діяльність в парламенті України. Шляхом перемовин з народними депутатами та через тиск мешканців гуртожитків вдалося змусити Верховну Раду ухвалити Закон України «Про Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012 – 2015 роки». На жаль, ця програма охоплює лише гуртожитки державної форми власності та чітко визначає необхідність співфінансування з місцевого бюджету у розмірі 50% від суми, необхідної для передачі гуртожитку в комунальну власність. І на превелике розчарування, перешкодою для її реалізації в загальноукраїнському масштабі є хронічна відсутність бажання влади (незалежно від партійних кольорів) виділити кошти, передбачені цим законом. Слід зазначити, що Василь Горон спільно з колегами неодноразово зверталися до центральних органів влади з вимогою якнайшвидше затвердити державну програму без визначення частки фінансування, однак ця пропозиція не була врахована.
Беручи до уваги механізм фінансування передачі гуртожитків, передбачений Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012–2015 роки, місто для отримання частки коштів з держбюджету мало затвердити відповідну місцеву Програму передачі гуртожитків. Минулоріч Василь Горон надав необхідний проект вищезгаданої місцевої програми відповідним виконавчим органам Львівської міської ради для візування та, згідно з процедурою, направлення до депутатського корпусу для затвердження. Однак, попри результативне голосування на сесії міськради через зміни законодавства та положення, прописані в державній програмі, проект місцевої програми запотребував доопрацювання.
Аби привернути увагу суспільства до порушень конституційних прав мешканців гуртожитків на житло низка громадських та профспілкових організацій ініціювала під стінами Верховної ради України велелюдний пікет. Головною вимогою учасників акції було негайно включити у порядок денний сесії парламенту та підтримати зміни до пункту 3 розділу VIII Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Як розповів Василь Горон, зміни до законодавства мають на меті не тільки продовження мораторію на відчуження гуртожитків, окрім передачі у власність територіальних громад, але й врахування рекомендацій парламентських слухань на тему: «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків: проблеми та шляхи їх вирішення», що відбулися 21 травня 2014 року. «Байдужість та цинічне ставлення народних обранців до цієї нагальної проблеми мешканців, які проживають у 761 гуртожитку державної власності та 654 гуртожитках приватної власності, змусило нас вийти під стіни Верховної ради та відстоювати їх законне право мати власне помешкання, власний дах над головою», – каже Василь Горон.
У свою чергу голова профспілки «Захист прав» Володимир Федерлян звернув увагу та той факт, що деякі високопосадові особи в Адміністрації Президента безпосередньо зацікавлені у неприйнятті вищезгаданих законів. За неофіційною інформацією, близько 200 народних депутатів України попереднього скликання ВРУ так чи інакше мали у власності гуртожитки. Тобто новітнє кріпацтво мешканців гуртожитків знаходилося у ранзі державної політики. «Складається враження, що наша владна еліта не розуміє, що зумисне затягування з голосуванням та підписанням цих законів створює умови для загострення соціальної напруги», – каже Василь Горон. Щоби вплинути на нормотворчість у питаннях гуртожитків Василь Горон та Володимир Федерлян долучилися до роботи Робочої групи при Комітеті Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства з питань вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків з метою підготовки на базі існуючих проектів одного узгодженого законопроекту. В межах цієї робочої групи на основі позитивного досвіду м. Львова у прийнятті гуртожитків у комунальну власність їм вдалося створити єдиний цілісний законопроект, який обіцяли внести в порядок денний Верховної Ради України уже у травні-червні 2015 року.
За словами депутата, у нинішньому парламенті залишаються сили, які не зацікавлені у знищенні «кріпосного ладу» в гуртожитках і які намагаються заблокувати прийняття цього закону. Депутат переконаний, що якщо у влади відсутнє бажання вирішити нагальні соціальні проблеми, такі як гуртожитки, то це означає, що ці люди не мають морального права керувати державою. «В разі продовження нехтування законними вимогами мешканців гуртожитків, зумисному затягуванні в прийнятті вищезазначених законів, ми залишаємо за собою право на більш радикальні методи захисту конституційних прав тих, хто має право на довгоочікуване житло», – заявив Василь Горон.
Невдовзі на Сихові запрацюють два дитсадки
Однією із основних причин перевантаженості груп у дошкільних навчальних закладах міста Львова є те, що частина приміщень, в яких раніше функціонували дитсадки, сьогодні перебувають в оренді. Яскравим підтвердженням цих слів є приміщення колишнього дитячого садка площею 1205,2 кв. м. по вул. Дністерській, 25, яке знаходилося в оренді ТзОВ «Доля».
Як розповів депутат Львівської міськради Василь Горон, епопея з відновлення роботи дитсадку за цією адресою, розпочалася ще у 2011 році, коли до нього, як до депутата-мажоритарника, звернулися мешканці суміжних з дитячим садочком будинків з проханням відновити діяльність ДНЗ. Розуміючи, що це завдання не з простих і що доведеться докласти чималих зусиль, щоб повернути будівлі цільове призначення, Василь Горон сподівався на співпрацю з чиновниками виконавчих органів Львівської міської ради. Проте, на особисті звернення до міського голови Андрія Садового щодо вжиття заходів для припинення договору оренди і надання орендодавцю, підприємству ТзОВ "Доля", іншого приміщення для ведення своєї діяльності, у відповідь отримував порожні обіцянки і банальні відписки. Адже коли необхідно було переукласти договір оренди, міський очільник як і начальник управління комунальної власності Андрій Климкович, або умисно, або ж з недбалості, понад місяць відкладали документи у довгий ящик. Оскільки договір оренди не був переукладений, то цими діями, а точніше повною бездіяльністю, скористався директор ТзОВ "Доля", подавши до суду позов з проханням визнати договір укладеним на умовах первинного, що датований 2002 роком. Судову тяганину це підприємство виграло і згідно із рішенням Господарського суду Львівської області управління комунального майна зобов’язали продовжити підприємству термін оренди цього приміщення до 18 квітня 2022 року.
Незрозумілим залишається і той факт, що прокуратура, порушивши за зверненням депутата кримінальну справу про бездіяльність посадових осіб Львівської міської ради, згодом сама її і закрила. У відповідь на численні депутатські звернення щодо заміни орендованих приміщень колишнього дошкільного навчального закладу та відновлення діяльності ДНЗ чиновники повідомляли, що «відсутні вільні рівноцінні приміщення, необхідні для здійснення статутної діяльності ТзОВ «Доля». «Такі відписки я отримував впродовж двох з половиною років. Довелося стати ініціатором безлічі зустрічей з директором ТзОВ «Доля» та чиновниками міськради, аби випрацювати механізм вивільнення цього приміщення та знайти рівноцінну заміну», – каже Василь Горон.
Ще 24 листопада 2014 року з ініціативи депутата у приміщенні актової зали ЛКП «Дністер» відбулися слухання, метою яких було ознайомлення громади зі станом справ навколо відновлення ДНЗ №97, що знаходився на вул. Дністерська, 25. В результаті жвавого діалогу мешканці підтримали пропозицію депутата зобов’язати на черговому засіданні комісії комунального майна та власності невідкладно прийняти необхідне рішення про надання орендареві іншого, вже попередньо погодженого, приміщення на вулиці Дністерській, 16 (частина будівлі, де розташоване ЛКП "Дністер") з подальшим правом його викупу та підготувати ухвалу на чергове засідання ЛМР. Також Василь Горон запропонував спрямувати кошти, які будуть отримані з продажу цього приміщення, на відновлення дошкільного навчального закладу №97.
Тоді 29 січня 2015 року під час сесії Львівської міськради депутати погодили рішення про надання ТзОВ «Доля» альтернативного приміщення, що знаходиться на вулиці Дністерській, 16. «Відновлення відповідного дитсадочка тепер впирається в бюрократичні та технічні моменти – розробку проектно-кошторисної документації та виділення необхідних фінансів на виконання ремонтних робіт. Проте при найгіршому з варіантів розвитку подій цей дитсадок запрацює з осені 2016 року», – каже Василь Горон.
Також окремим депутатським запитом депутат звернув увагу на ситуацію довкола колишнього ДНЗ №17, що на вул. Зубрівська, 9. Громадяни наголошують, що після вивільнення вказаного приміщення орендарями, у ДНЗ відбуваються крадіжки комунальної власності, руйнується покрівля, стіни та вікна. Окрім цього, мешканців прилеглих будинків турбує те, що територія поблизу дитячого навчального закладу є місцем концентрації наркоманів та інших антисоціальних елементів.
Зважаючи на актуальність проблеми, забезпеченості дітей місцями в дошкільних навчальних закладах Львова, а також з метою економії коштів міського бюджету депутат звернувся з вимогою до Андрія Садового невідкладно вжити необхідних заходів для забезпечення охорони комунального майна та прилеглої території ДНЗ № 17, що по вул. Зубрівська, 9 та відновлення функціонування садочку. Окрім цього, Василь Горон ініціював результативне голосування за виділення з бюджету розвитку м. Львова окремої стрічки, яка передбачає кошти для відновлення діяльності цього садочка.
Завдяки Василю Горону на вулицях Зеленій, Свидницького, Радість та Вигін відновлено належне електропостачання
Впродовж десяти років мешканці вулиць Зелена, Свидницького, Радість та Вигін потерпали від неякісного постачання електроенергії. Тільки після безпосереднього втручання депутата чиновники були змушені вирішити цю проблему.
Мешканці скаржилися, що без додаткового стабілізатора напруги не працювали побутові електроприлади: пральні машини, мікрохвильові печі, телевізори та комп'ютери, а пізно ввечері електролампи заледве жевріли. На всі звернення до району електричних мереж (РЕМ) та обленерго містяни отримували відповідь, що лінія стара, коштів на модернізацію немає, слід економити електроенергію, обмежувати споживання тощо.
Після дзвінків на гарячу лінію міста приїздили чиновники з мерії та спеціалісти з РЕМу, і, щоби показати безпідставність законних вимог про якісне постачання електроенергії, штучно підіймали напругу до 240–250 В. Упродовж цього часу з ладу виходили електроприлади, а через годину в мережі знову було 150–160 В.
За словами депутата, тільки після його особистого наполягання та втручання чиновники таки знайшли фінансові й технічні можливості розділити існуючі лінії на дві окремі, а також виготовити технічну документацію, придбати необхідні матеріали та провести їх монтаж.
На Сихові вдалося значно покращити стан міжквартальних доріг та хідників
У Сихівському районі Львова, у межах вулиць Дністерська, Білоцерківська та Орлина, в листопаді 2014 року завершились масштабні ремонтні роботи міжквартальних доріг та пішохідних хідників.
Як повідомив депутат Львівської міськради Василь Горон, до нього з колективною заявою звернулися мешканці вулиці Білоцерківська з проханням посприяти у ремонті дорожнього покриття їхньої вулиці та пішохідного хідника, що розташований паралельно із вулицею Білоцерківська поруч з будинком № 13 по вул. Дністерська та № 1 по вул. Білоцерківська, на ділянці від вулиці Дністерська до вулиці Дунайська.
"Доклавши чималих зусиль, все ж таки вдалося пролобіювати надання необхідних коштів на ремонт цих об'єктів", – розповів Василь Горон.
Впродовж осені 2014 року вдалося відновити дорожнє покриття та тротуар на вул. Білоцерківська на відтинку від перехрестя Дністерська – Білоцерківська до будинку № 10. Окрім цього, було відновлено асфальтне покриття по вул. Орлина (від будинку № 10 по Білоцерківській до будинку №8-а по вулиці Орлина), освітлити ділянку дороги та відновити пішохідний хідник по вул. Білоцерківська (від будинку № 32 по Дунайській до будинку № 10 по Білоцерківській) та привести до належного стану оголовок каналізаційного колодязя на цій же вулиці.
Окрім цього, з колективною заявою до Василя Горона звернулися мешканці вулиць Дністерська та Липова Алея з проханням посприяти у відновленні дорожнього покриття частини внутрішньоквартальної дороги, що пролягає безпосередньо від вулиці Зелена і далі поруч з будинками по вул. Дністерська, 2, 4, 6, 8, Зелена, 140, Меблярска, 18, Липова Алея, 5Б. Також поблизу будинків №5-б по вул. Липова Алея та №18 по вул. Меблярська облаштовано площу для паркування автомобілів.
Весною 2015-го року також були завершені роботи з ремонту проїжджої частини на вулицях Пирогівці та Зеленій (від вул. Липова Алея до кільця з вул. Луганською). Паралельно тривали роботи з ремонту тротуарів на вул. Дунайській, 32 та вул. Пимоненка, 15-а.
У межах мажоритарного округу №21 за сприяння Василя Горона:
• виконано ремонт сходового майданчика сьомого під’їзду житлового будинку, що на вул. Зелена, 130;
• виконані роботи з формування крон дерев та зрізання сухостою на вул. Дністерська та вул. Орлина, 8-а;
• влаштовано нову мережу зовнішнього освітлення прибудинкової території та дитячого майданчика за адресою вул. Орлина, 8-а;
• відремонтовано проїжджу частину на вул. Дністерська – вул. Липова Алея та влаштовано пішохідний хідник на вул. Білоцерківська;
• після пожежі проведено капітальний ремонт другого під’їзду житлового будинку, що на вул. Дністерська, 3;
• встановлено енергозберігаючі вікна на сходовому майданчику третього під'їзду буд. 32, що на вул. Дунайській та у першому під'їзді житлового будинку на вул. Липова Алея, 5-а;
• відновлено постачання гарячої води в буд. № 17, що на вул. Зубрівська;
• розділено електропостачання вул. Зелена на дві лінії, що дозволило значно покращити рівень напруги в мережі;
• присвоєно окремий номера «20-а» частині будівлі, яка передана у комунальну власність як гуртожиток на вул. Ярошенка, 20 (1-й під’їзд);
• облаштовано часткову відмостку будинку №4 по вул. Дністерська;
• зроблено криту зупинку для електротранспорту та маршрутного таксі на вул. Зелена, 130
Офіційний сайт
Подати петицію на розгляд