×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 125
Версія для друку

Юрій Мартинюк: щоб знищити корупцію, потрібно ламати систему, а не звільняти окремих чиновників

martynyuk.jpg

Заступник керівника Народної самооборони Львівщини, депутат Львівської міської ради, керівник Львівської міської організації партії УДАР Юрій Мартинюк розповів в інтерв’ю сайту Галінфо (http://galinfo.com.ua/news/188132.html ) про роль та вплив громадських середовищ Львівщини на люстраційні процеси в області.

- Народна самооборона, як громадське формування, одним з напрямків своєї роботи обрало контроль за проведенням люстраційних процесів на Львівщині. Як ви оцінюєте ефективність процесів очищення влади на загальнодержавному та обласному рівні?

- Ми на Львівщині були одними з ініціаторів створення Громадського люстраційного комітету одразу після завершення Революції Гідності. Але на той момент жодного правового поля, яке б регламентувало таку діяльність, не було. Саме тому громадськість виступила ініціатором цього процесу. Сьогодні така діяльність регламентується Законом України «Про очищення влади», який власне і визначає державні органи і посадових осіб, котрі мали б займатись тим, що ми називаємо люстрацією.

Для себе ми визначили наступні завдання: ми займаємось моніторингом перебігу люстраційних та антикорупційних процесів в нашій області.

 

- Що, на Вашу думку, є вирішальним для успішного проведення процесу люстрації на загальноукраїнському рівні: чітке дотримання законодавства, зокрема, Закону «Про очищення влади» чи політична воля керівників держави. Чи взагалі – коректно виписувати закон під конкретну ситуацію, конкретний час?

- На мою думку, максимального ефекту можна досягнути лише за умови, коли ці два фактори співпадають. На жаль, сьогодні ми спостерігаємо дещо інше. Однозначно, що принцип неухильного виконання положень будь-якого закону має бути пріоритетним. Однак тут є певні моменти. Банально підганяти закони під конкретну ситуацію – хибний шлях. Однак, коли існує правовий вакуум та запит на нормативне врегулювання тих чи інших процесів, – мають народжуватись нові законодавчі акти. Але те, що закон повинен відповідати потребам та вимогам сьогодення – це також абсолютно нормальна практика в цілому світі. Адже якщо закон відстає від потреб суспільства, він підлягає змінам та вдосконаленню. Проте робити закон і взагалі право елементом помсти чи політичної конюктури, звичайно ж неприпустимо. Водночас неухильність виконання будь-якого закону всіма суб’єктами – це запорука успішного проведення відповідних процесів. В протилежному випадку ми й далі будемо мати хаос, корупцію, вибірковість, які будуть лише поглиблюватись.

 

- В березні минулого року Люстраційним комітетом Львівщини, спільно з іншими громадськими ініціативами, був оприлюднений список з одинадцяти чиновників, що прислуговували режиму Януковича. Чи влада відреагувала на вимоги громадськості звільнити одіозних чиновників?

 

- Фактично, ми домоглись, що цей список одинадцяти був реалізований під тиском громадськості методами публічного осуду майже повністю. Залишилось два «діяча», які до цих пір перебувають на посадах. Один з них - це сумновідомий ініціатор позовної заяви про розгін Євромайдану у Львові, керівник управління культури Львівської обласної державної адміністрації. Ще один чиновник – керівник однієї з державних установ, що здійснює свою діяльність у сфері земельних відносин.

Взагалі – питання навіть не до цих осіб. Швидше питання до керівників області та вищих чиновників, які зневажають не лише думку громади, а й ігнорують основні вимоги Євромайдану, які залишаються актуальними і сьогодні. Останній рік показав, що люди, які прийшли до влади на хвилі революції та зараз очолюють різноманітні вертикалі, дуже швидко забувають ті гасла, на хвилі яких вони потрапили на посади.

- Чи можете ви назвати конкретні приклади такої невідповідності?

- Це відбувається по всіх вертикалях. Наприклад, питання, що стосується уже згаданої мною посади керівника одного з управлінь ЛОДА. Коли ми задали питання новопризначеному очільнику облдержадміністрації щодо цієї людини, ми почули відповідь, що він збирається якимось не до кінця зрозумілим чином таки поставити крапку в цій ситуації. Коли ця ситуація буде вирішена і чому вона не вирішена до цих пір, мені сказати важко.

Не хочу давати якихось суб’єктивних оцінок, але як на мене, було б правильно якби цей чиновник, якщо він і справді є порядним, моральним і патріотичним, самостійно визнав свої помилки і залишив цю посаду. Не стільки тому, що він не має права її займати через профнепридатність, а для публічної перемоги справедливості, якби не пафосно це звучало.

- Чи всі претензії громади до посадовців області вичерпуються задекларованим списком осіб, чи цей перелік може збільшуватись?

- Звичайно, що цими одинадцятьма прізвищами претензії до наскрізь гнилої системи та корумпованих чиновників не обмежуються. Інша справа, що тоді Комітет Майдану Львівщини зробив перший крок до того, щоб вимоги Революції Гідності таки почали реалізовуватись. Він визначив першочерговий перелік людей, завдяки «старанній» роботі яких режим Януковича став взагалі можливим. Кожен з цього списку або ж перебував на посаді, вірно служачи клану Януковича, або ж скомпрометував себе якимись конкретними діями. Але подібних чиновників є достатньо багато. Вони й далі продовжують працювати якщо не на режим Януковича, то на режим корупції, несправедливості та брехні.

- Яким чином громадськість може боротись з цим явищем ?

- З того часу як на сході України почались військові дії, основним напрямком роботи Народної Самооборони, як і більшості громадських організацій, утворених в період Євромайдану, стала допомога військовим та забезпечення армії. Однак, ми щоденно стикаємось з якимись проблемами простих людей, до нас постійно звертаються мешканці Львова та області, які скаржаться на дії того чи іншого чиновника. Ми намагаємось в міру своїх можливостей реагувати на такі речі. Чи нам вдається це? Мабуть, праві ті, хто говорить, що треба ламати всю систему, а не концентруватись на тому, щоб спіймати одного чи навіть десяток негідників.

Тому ми сьогодні намагаємось як реагувати на конкретні випадки нечесної діяльності посадовців, так і брати участь в обговоренні та реалізації різних форматів співпраці держави та громадян, які мали б стати поштовхом для зміни системи в цілому.

- Стосовно гучних кадрових рішень: чи є приклади, коли громаді таки вдалось домогтись прозорих призначень?

- Я можу назвати лише один такий приклад у Львівській області. Я б назвав це призначення випадком, коли система закулісного вирішення таких питань дала збій – це призначення керівника УМВС у Львівській області Дмитра Загарії. Всупереч намаганням «протягнути» тих чи інших «своїх» кандидатів, керівництво МВС змушене було пристати на вимогу громадських активістів щодо проведення конкурсу. Громадськість фактично змусила зробити відповідне призначення не з огляду на політичну доцільність чи інші (можливо, й економічні) чинники, а виходячи з того, хто дійсно пройшов цей конкурсний відбір. Звичайно, як і стосовно будь-якого працівника будь-якої структури в кожного з нас можуть бути свої власні суб’єктивні оцінки його діяльності, однак залишається беззаперечним той факт, що ця людина була призначена на посаду без лобіювання з боку будь-яких партій чи олігархів, без хабарів за своє призначення на посаду. Він пройшов прозору процедуру, і, фактично, громада Львівщини «дотиснула» керівництво відомства, щоб ця процедура завершилась відповідним кадровим рішенням.

Зараз ми беремо участь у спробі повторити такий формат публічного обговорення та прозорого конкурсу на посаду керівника Державної фіскальної служби у Львівській області. Ми слідкуватимемо, щоб вся процедура конкурсу та призначення того, хто переможе в цьому конкурсі відбулась публічно та відкрито, а керівництво ДФС призначило на цю посаду людину, яка серед інших найбільше відповідає цій посаді. Лейтмотивом нашої участі у цій процедурі є не підтримка якогось кандидата, а створення рівних та зрозумілих правил гри, де громада також матиме можливість сказати своє бачення, якщо хтось із ймовірних претендентів є не гідним займати відповідну посаду.

Зараз проведення самого конкурсу вже завершено. Рада з кадрових питань при ДФС України рекомендувала до призначення двох людей. Це юрист Маркіян Мальський і підприємець Михайло Коропецький. Можу сказати свою думку, що під час проведення цього конкурсу були спроби скажімо так, «вплинути» на його перебіг та результати. Однак навіть той результат, який ми маємо уже сьогодні варто вважати перемогою громади над бюрократичною машиною. Тому це слід також вважати позитивним прецедентом, адже той керівник, який не заплатив за свою посаду (а в даному випадку ми можемо бути впевнені, що на результати конкурсу не вплинули якісь фінансові фактори), не буде намагатись відпрацювати гроші, витрачені на її «придбання».

- Стосовно спроб впливу: що це були за спроби і яким чином намагались вплинути на призначення?

- В першу чергу слід відзначити, що конкурс відбувався повторно. Тобто, з першого разу переможців визначити не вдалось. Дата подачі резюме на цей конкурс завершилась ще в вересні минулого року. З цього часу кадрова рада зібралась лише один раз в грудні. І знову ж таки, певними людьми було зірвано засідання цієї кадрової ради. Після цього кадрова рада до кінця лютого не збиралась. Так тривало до того часу, поки представники громадських організацій Львівщини, депутатського корпусу, численними зверненнями, листами та іншими діями не змусили керівництво ДФС та кадрової ради звернути увагу на це питання. Повторний конкурс також відбувся з певними нюансами, оскільки чомусь продовжили термін на подання документів від кандидатів. Очевидно, що це також було не зовсім чесно і зроблено було для того, щоб надати можливість усім зацікавленим сторонам подати «свої» кандидатури. Ще один момент – це рекомендації та листи підтримки від різноманітних (в більшості своїй маловідомих) громадських організацій, ба більше - приватних підприємств та господарських товариств. Численність та зміст цих листів на користь того чи іншого кандидата свідчать про те, що у нас в люди здебільшого ще не готові до адекватної поведінки під час участі в таких конкурсах.

Я глибоко переконаний в тому, що громадськість не може призначати (обирати) того чи іншого керівника державної структури. Відповідальність за таке призначення має нести безпосередньо керівник, до компетенції якого таке призначення належить. В свою чергу, громадськість має право сказати, що той чи інший кандидат не має може обіймати цю посаду, оскільки є підтвердження його негідної поведінки як посадовця, або він заплямував свою репутацію якимось іншим чином . У нас же громадськість, навпаки, виступає елементом підтримки, створення антуражу для затвердження кандидата на посаду.

- Коли, за вашими, прогнозами, Львівщина отримає нового керівника ДФС?

- Коли ми, як громадська організація вирішили брати участь у цьому процесі, то, ще раз повторюсь, нас цікавило, передусім, прозорість та чесність проведення конкурсу. Вважаю, що настільки, наскільки це можливо було зробити при сьогоднішньому законодавстві та засиллі бюрократії, ми це завдання реалізували. Ми скеровували місяць тому листа до керівництва ДФС з вимогою максимально швидко провести засідання кадрової ради та провести сам конкурс, щоб Львівщина отримала керівника цієї структури. Адже, коли головний фіскальний орган Львівщини живе без керівника, це шкодить і державі, і бізнесу.

Тому сьогодні, ми не розуміємо причин зволікання з даним кадровим рішенням. Ми вже підготували чергове звернення і якщо призначення не буде у найближчі дні, необхідно буде ставити питання до тих, хто гальмує цей процес.

- Після завершення конкурсу в державній фіскальній службі та призначення керівника установи, якими будуть наступні «об’єкти зацікавлення» громадських активістів?

- Основним завданням нашої діяльності у цій сфері я вважаю спонукання чи змушення державних органів влади до переходу на модель прозорого та публічного формату прийняття кадрових рішень. Ми мусимо створити таку ситуацію, коли врешті хтось змушений буде нести відповідальність та давати зрозумілу відповідь на питання, чому на керівні посади призначаються люди, що не мають жодного поняття в сфері, якою мають керувати, а фахівці у тій же сфері з невідомих причин не проходять відбору та ігноруються. Нам вдалось провести таку процедуру на прикладі призначення керівника МВСУ у Львівській області. Сподіваюсь, що це питання буде завершене і у випадку з керівником ДФС.

Зараз є вакантною посада начальника управління юстиції у Львівській області, будемо слідкувати за кадровими рішеннями й у цій установі. Ми будемо працювати над тим, щоб, принаймні, у Львівській області всі інші призначення відбувались прозоро та публічно.

- Дякуємо за розмову.

 

Розмову вів Адрій Приставний.

Мартинюк Юрій Анатолійович