Громаду кличуть на обговорення Статуту Львова 

Незабаром львів’яни отримають новий Статут територіальної громади міста Львова – документ, який відповідає вимогам часу, в якому знайшли відображення новели сьогодення, який закріплює права і обов’язки львів’ян. Робоча група напрацювала документ, який виносить 10 серпня на громадське обговорення.

Розробку нового Статуту депутати ініціювали півтора року тому. «Нині діючий документ, затверджений у 2002 році, застарілий відповідно до законодавства і навіть дещо дискримінаційний щодо того, що стосується громадянських прав», – зазначила депутат Львівської міської ради Юлія Гвоздович. У проекті нового Статуту прописані як обов’язки і права влади міста щодо своїх мешканців, так і права мешканців міста, зокрема в частині їх громадської реа­лізації.

Над розробкою нової “конституції“ міста працювали депутати разом із представниками різних середовищ: громадських організацій, які займаються питаннями публічності, прозорості діяльності місцевих органів влади; незаконними забудовами; юристами – фахівцями у галузі муніципального права.

Створення нового програмного документа відбувалося відкрито. Уже на першому засіданні члени робочої групи визначили, що слід залучати громаду міста до обговорення. Для того розміщували розділи у мережі “Фейсбук”. Люди мали можливість долучитися до роботи. Про це розповів член робочої групи, заступник директора Львівського регіонального інституту державного управління Анд­рій Ліпінцев.

Депутат Львівської міської ради Олег Сорочкін вважає, що особливістю нового Статуту є те, що в ньому закріплені права громадян, як жителів міста. Цього не було в нині діючому Статуті, затвердженому у 2002 році, немає в інших статутах. Зокрема, передбачено право на якісний громадський транспорт, освітлення вулиць у нічний період, забезпечення громадськими місцями для відпочинку, спорту і дозвілля, забезпечення закладами культури і спорту. Тобто виписані дороговкази до життєдіяльності міста. «Права громадян затверджені в Конституції України, але у Статуті є права, характерні для такого типу населеного пункту, як місто, на відміну від іншого населеного пункту – селища чи села», – підкреслює депутат.

Передбачені форми безпосередньої участі містян у місцевому самоврядуванні Львова. Статут дає можливість львів’янам не лише раз на п’ять років визначати правління у місті, а й висловлювати свою думку стосовно життєдіяльності Львова через форми безпосередньої участі у місцевому самоврядуванні міста. Це такі форми, як місцеві ініціативи, консультативні опитування, збори громадян за місцем проживання, громадський бюджет. Наприклад, відповідно до положення Статуту, місцева ініціатива, яку підтримали 500 мешканців, повинна бути розглянута на сесії Львівської міської ради. Обов’язково має бути врахована думка мешканців, висловлена під час консультативного опитування.

Консультаційне опитування і громадський бюджет – це ті новели, яких раніше не було. Вони знайшли своє відображення у Статуті. Збори громадян за місцем проживання передбачені законом, але порядок їх проведення визначає Статут територіальної громади.

У Статуті враховані особливості нашого місцевого самоврядування – це історичність Львова, його архітектурний статус. Цьому присвячений окремий розділ у Статуті.

На думку депутата Львівської міської ради Уляни Пак, цей документ є громадським Статутом міста, оскільки у ньому є багато інструментів, які може використовувати активна громада для того, щоб обстоювати свої інтереси, висловлювати свої позиції і приймати безпосередньо рішення. Для цього є певні інструменти демократії. Один із них – громадський бюджет, коли кошти (поки що у розмірі одного відсотка від загального бюджету міста) витрачаються залежно від того, як проголосує, яке рішення підтримає громада.

«Сподіваюся, цей Статут стане позитивним інструментом, за допомогою якого громада не лише обирає раз на п’ять років свого депутата і про нього забуває, а й для того, щоб вона паралельно працювала над усіма питаннями, які її хвилюють», – наголосила депутатка.

Думку своєї колеги підтримує депутат Львівської міської ради Михайло Дідух, який також відзначає, що робота над Статутом була конструктивною. «Ми дали більше повноважень громаді, зокрема, вона може впливати на обрану владу. Громада також має право відкликати депутата. Однак, окрім повноважень, у Статуті прописані й обов’язки громадян. Основні з них – львів’яни повинні бути толерантними, не завдавати шкоди місту тощо”, – розповідає депутат.

Кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права юридичного факультету ЛНУ ім І. Франка Олена Бориславська, яка, як фахівець у галузі муніципального права, структуровувала і організовувала роботу над створенням нового Статуту, відзначає, що у документі враховано всі новели законодавства, і він гарантує містянам безпосередню участь у вирішенні питань, по-новому врегульовує стосунки громади Львова і сусідніх територіальних громад. Олена Бориславська наголошує: «Цей документ дуже потрібний, але не досконалий. Потрібно, щоб громадяни активніше долучилися до його створення. Робоча група виносила кожен із розділів на розсуд громади, участь якої, на жаль, в обговоренні була невисокою». Відтак запрошує громадськість до участі в громадському обговоренні Статуту міста.

Додамо, що 10 серпня у великій сесійній залі Львівської міської ради відбудеться громадське слухання нової редакції Статуту територіальної громади міста Львова, а до 11 вересня можна буде подавати пропозиції та зауваження до проекту Статуту. Деталі – на Інформаційному порталі депутатів https://lvivrada.gov.ua  у руб­риці «Статут міста».

За матеріалами газети “Високий Замок».